Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна Резюме. У статті проведений аналіз впливу ваги різноманітних конструкцій резекційної апаратури верхньої щелепи на розвиток ускладнень у віддалені періоди спостережень та способи їх профілактики за допомогою запропонованих конструкцій протезів на різних етапах реабілітації. Мета роботи-проаналізувати вплив ваги резекційних протезів верхньої щелепи на розвиток ускладнень з боку тканин протезного ложа. Матеріал і методи. Проведений аналіз впливу ваги 94 різноманітних конструкцій резекційної апаратури після оперативних втручань на верхній щелепі на різних етапах ортопедичної реабілітації, у середньому 2,47 конструкцій на одну особу. Спостереження проведено з грудня 1999 року за 38 пацієнтами: 23 (60,52%) чоловіків, 15 (39,48%)-жінок. Результати. У процесі спостереження за пацієнтами, які мали в користуванні різноманітну резекційну апаратуру, нами помічено ряд ускладнень, які пов'язані з конструктивними особливостями експлуатованих протезів, а саме з їх вагою. Вага цих ортопедичних конструкцій коливалась у межах від 8,43 до 57,10 грама. Висновки. Вага резекційної апаратури на верхній щелепі має суттєве значення для термінів її неускладненої експлуатації. ЇЇ оптимальна бажана вага повинна становити менше 35 грамів. За нашими спостереженнями така вага згубно не впливає на дозрілу слизову оболонку резектованої ділянки. Для хворих із кістковими дефектами на верхній щелепі різного ґенезу рекомендовано протезування резекційною апаратурою із самофіксацією в разі відсутності природних та штучних опор на здорових ділянках щелепи. Інтелектуальна резекційна апаратура із піднебінним шарнірним кріпленням рекомендована хворим зі значними дефектами на верхній щелепі через свою оптимальну вагу, що значно зменшує кількість ускладнень при довготривалому користуванні.