Translation: The Word That Converted Into an Image

Abstract

У статті запропоновано когнітивну перекладознавчу точку зору на тлумачення як творчий акт, за якого словесний знак наділяється значенням і, навпаки, значення передається через словесний знак. Тлумачення відбувається у мисленні і як таке стає можливим завдяки репрезентаційним властивостям людського мислення, обумовленим особливостями утілеснення людини як виду. Тлумачення визначається авторкою як акт мислення, керований ментальними образами, саме які і репрезентують у мисленні об'єкти, процеси і стани, що їх надає досвідові людини світ: світ зовнішній і світ внутрішній, пізнавані людиною у взаємодії її підсвідомого і (само)свідомості.Виходячи із такого визначення, авторкою узагальнено роль образного мислення в еволюції спілкування людей і показано, що в основі словесного спілкування лежить обернення слів, які людина сприймає -чує або читає -як ланцюжки фонем або графем, на ментальні образи, які людина «бачить» оком свого мислення; і навпаки, коли ментальні образи обертаються на слова. Словесне спілкування, тим самим, схарактеризовано як таке, що базується на переключенні між зоровим і слуховим кодами: це переключення залучає різний мозковий субстрат і передбачає низку репрезентаційних змін у змісті мислення, адже ментальні образи світ малюють, а слова світ описують.Евристичний потенціал запропонованої авторкою теорії керованого ментальними образами тлумачення осягає словесне спілкування як таке. У статті увагу зосереджено на перекладі як комунікативному посередництві, здійснюваному за допомогою слів. Звернення до первинних, архаїчних образів, які мотивували виникнення слова переклад в українській мові і слова translation в англійській, дозволило авторці схарактеризувати когнітивний механізм обернення слів на ментальні образи у термінах трансформації і метаморфози.