Оцінка протиракової активності похідних ізохіноліну -продуктів рециклізації 3-(2-(тієн-2-іл)тіазол-4-іл)ізокумаринуПредставлено членом-кореспондентом НАН України В.П. Хилею З метою створення нових біоактивних похідних ізохіноліну та встановлення взаємозв'язку структураактивність використано класичне, хоча і малодосліджене для 3-гетарилзаміщених похідних, перетворен ня ізокумарину в похідні ізохіноліну. Цілеспрямовано синтезований 3-(2-(тієн-2-іл)тіазол-4-іл)ізокумарин послідовно трансформовано в ізохінолін-1(2Н)-он (нагріванням при високому тиску у спиртовому розчині амоніаку), 1-хлорізохінолін (шляхом тривалого кип'ятіння ізохінолін-1(2Н)-ону у великому надлишку POCl 3 ), і 1-(4-метилпіперазин-1-іл)-та 1-(морфолін-4-іл)ізохіноліни з 2-(тієн-2-іл)тіазол-4-ільним замісником у положенні 3 (нагріванням 1-хлорізохіноліну із відповідним аміном у розчині ДМФА в присутності поташу).Дослідження протиракової активності 3-(2-(тієн-2-іл)тіазол-4-іл)ізокумарину та похідних від нього ізохінолінів проведені на 60 лініях ракових клітин у Національному інституті раку США. Показано, що 4-(1-(4-метилпіперазин-1-іл)ізохінолін-3-іл)-2-(тієн-2-іл)тіазол призупиняє ріст більшості досліджених ліній клітин і навіть є летальним для деяких із них; зокрема, для ліній COLO 205, НСС-2998 та НТ29 колоректального раку, а також для лінії меланоми M14 та лінії лейкемії К-562. Аналогічна похідна з морфоліновим замісником у середньому має низьку активність, але все ж досить ефективна проти ме ланоми MALME-3M та UACC-257, раку молочної залози MDA-MB-468 і колоректального раку COLO 205. Натомість вихідний ізокумарин, а також-1-хлорізохінолін виявляють дуже низьку цитотоксичність і здатні лише слабко уповільнювати ріст окремих ліній ракових клітин.Опрацьовані підходи до синтезу 1-функціоналізованих ізохінолінів на основі 3-гетарилізокумарину базуються на використанні простих методик та зручних реагентів і забезпечують широке різноманіття цільових продуктів, що є надійним підґрунтям для подальших біологічних досліджень даного класу речовин, які демонструють чітку та сильну залежність рівня протипухлинної активності від характеру замісників у базовій структурі.