Агропродовольчі Ланцюги Доданої Вартості: Методологія, Техніка Та Архітектура

Abstract

Мета дослідження. У зв’язку з постковідною актуалізацією створення регіональних агропродовольчих кластерів та з урахуванням процесу формування нової агроекономічної й соціально-продовольчої нормальності функціонування й розвитку аграрного сектора економіки (в широкому розумінні – від сільгосппідприємства до переробно-харчової промисловості) виникає необхідність проаналізувати традиційні проблеми тієї чи іншої території та визначити місце й значення відповідних їй ланцюгів створення доданої вартості в підвищенні їхньої конкурентоспроможності та агрогалузей, інтегрованих у процес архітектування потенціалу доданої вартості в тому числі на місцевому рівні.Основні результати. Запропоновано методологічний підхід застосування аналізу ланцюгів створення доданої вартості за допомогою методу аналізу ієрархії з урахуванням факторів визначення позиції виробників у агропродовольчому ланцюгу доданої вартості. Факторами визначення позиції виробників на ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості є: ступінь диференціації; рівень і ступінь економічних відносин між учасниками ланцюга; економія на масштабі створення доданої вартості; здатність реагувати на COVID-виклики та технологічні зрушення в аграрному секторі (Агро 4.0). При розв’язанні поставленого завдання здійснювався вибір факторів за рівнями: національний, економічний і регіональний. Необхідні вихідні дані були отримані шляхом застосування одного з методів аналізу ланцюгів створення доданої вартості — швидкої оцінки продовольчого ринку. За результатами обчислень побудовано ієрархію факторів визначення позиції агровиробника на продовольчому ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості.Основні висновки. Визначено, що агропродовольчий ланцюг створення доданої вартості через призму нової нормальності функціонування агро-будівельного підкомплексу (із диференціацією на галузево-кластерні підгрупи) слід розуміти як процес об’єднання організацій і технологічних процесів різних сфер діяльності в єдиному циклі, необхідному для створення продовольства (від отримання сировини із включенням всіх стадій виробництва до реалізації готової продукції), результатом якого має бути отримання синергетичного ефекту. Запропонований підхід дозволяє оперативно зібрати вихідну інформацію, здійснити необхідні обчислення та проаналізувати отримані дані й для точкової антикризової корекції, і для вжиття масштабних регуляторних заходів із забезпечення їхньої безпеки й простежуваності відповідно до технічних регламентів і правил, які існують на внутрішньому ринку країн-членів ЄС. Необхідно також відзначити гнучкість запропонованого підходу, адже кількість і факторів, і рівнів, на яких вони діють, може диференціюватися й змінюватися з урахуванням постковідної симптоматики аграрної й будівельної економік.