Антимікробна Активність Фармацевтичної Композиції Залежно Від Технології Виготовлення

Abstract

Вступ. Рани та ранова інфекція представляють серйозну проблему сучасної медицини та фармації. Недостатня увага до їх причин, лікування та профілактики може призвести до негативних наслідків та погіршення якості життя пацієнтів. Тому фармацевтичний супровід лікування ран та ранової інфекції, що полягає фармацевтичну розробку комбінованого лікарського засобу, становить значний науковий інтерес. Розробка препарату припускає комплекс досліджень, у тому числі й вивчення впливу фармацевтичних факторів на терапевтичну дію лікарського засобу. Одним із перемінних факторів є технологічний спосіб введення активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) до складу основи. У зв’язку з тим, що до складу препарату входить антимікробний АФІ, нами вивчено спосіб введення АФІ до складу основи в залежності від антимікробної активності. 
 Мета дослідження – вивчення способу введення АФІ до складу основи фармацевтичної композиції в залежності від антимікробної активності.
 Матеріали і методи. Визначення чутливості модельних зразків проводили методом дифузії в агар (метод «колодязів») згідно вимог ДФУ. В дослідженнях використовували наступні культури бактерій та грибів: Esсherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis (бактерії), Candida tenuis, Aspergillus niger (гриби).
 Результати. Експериментально мікробіологічними дослідженнями підтверджено залежність антимікробної активності препарату від способу введення АФІ до основи: метилурацил вводять до сплави ПАР з маслом вазеліновим; ібупрофен – у формі концентрату з ПЕГ 400; лідокаїну гідрохлорид – у формі розчину у воді з наступним додаванням Na-КМЦ; а СО2 екстракт ромашки – в останню чергу до готової маси.
 Висновки. Мікробіологічними дослідженнями підтверджено залежність антимікробної активності препарату від способу введення АФІ до основи. Обґрунтовано технологічний спосіб введення АФІ до основи: метилурацил вводять до сплави ПАР з маслом вазеліновим; ібупрофен – у формі концентрату з ПЕГ 400; лідокаїну гідрохлорид – у формі розчину у воді з наступним додаванням Na-КМЦ; а СО2 екстракт ромашки – в останню чергу до готової маси.