Важливі Кореляційні Взаємозалежності Між Комплексом Господарсько-Цінних Ознак Гібридів F1 Кабачка В Аспекті Їх Адаптивного Потенціалу

Abstract

Мета. Визначити ступінь кореляційних зв’язків між цінними для проведення екологічної селекції кількісними ознаками гібридів F1 кабачка: величинами гідротермічного коефіцієнту (ГТК) за роками досліджень та ознаками гібридів F1, що є структурними компонентами урожайності; показником “Ступінь розвитку хвороби”, який належить до вірусу жовтої мозаїки кабачка (ZYMV) та аналогічними показниками, які належать до ступеня розвитку борошнистої роси, бактеріозу та інших вірусних інфекцій, якими уражувалися гібриди F1 кабачка у польових умовах. Методи. Польові, лабораторні, аналітично-вимірювальні. Результати. Селекційну роботу проводили з 18 гібридами F1 кабачка іноземного походження. Проведено кореляційний аналіз між реакцією гібридних зразків на ураження вірусом ZYMV у лабораторних умовах та проявом інших хвороб, які зустрічалися у польових умовах. Встановлено, що найвищий рівень кореляційного зв’язку простежується у випадку порівняння ступеня розвитку польових вірусних хвороб та симптомів ураження вірусом жовтої мозаїки (15 статистично підтверджених значень коефіцієнта парної кореляції або 80,33 %). Виділися 8 гібридів F1 кабачка, у яких за всіма парами ознак відмічені статистично достовірні кореляційні зв’язки. Серед них, Alfresco F1, Rimini F1, Eight Ball F1, Firenze F1, Tuscany F1, Parador F1, Gold Rush F1, Cronos F1 (-0,50 < rp < 0,95). Низьку залежність від гідротермічних умов вирощування продемонстрували три гібриди – Mikinos F1, Jaguar F1 і Best of British F1. Перші два гібриди по суті не мали лінійного кореляційного зв’язку з ГТК (rp < 0,1) за проявом 3 кількісних ознак: “Загальна урожайність”, “Товарна урожайність” та “Загальна продуктивність однієї рослини”. У гібрида Best of British F1 спостерігалися слабкі кореляційні зв’язки (0,1 < rp < 0,3) між ГТК та трьома ознаками “Загальна урожайність”, “Загальна продуктивність однієї рослини” та “Середня маса товарного плоду”. Інші гібриди F1 мали високу залежність від гідротермічних умов вирощування, оскільки за проявом більшості кількісних ознак, що є структурними компонентами урожайності відзначилися помірними, сильними або дуже сильними кореляційними зв’язками p ГТК (0,5 < rp < 0,99). Висновки. Проведений аналіз кореляційних зв’язків виявив досить складну генетичну організацію кількісних ознак та їх взаємодію з біотичними й абіотичними факторами навколишнього середовища. Одержані дані дозволять у подальшій селекційній роботі значно полегшити роботу з прогнозу адаптивного потенціалу за проаналізованим комплексом кількісних ознак у проміжних форм кабачка, створених на основі вивчених гібридних генотипів,які виявили стабільну фенотипову реакцію на застосовані умови вирощування.