Вибір Методів Діагностики При Хронічному Пародонтиті Для Клінічних Досліджень: Структурований Огляд

Abstract

Резюме. Необхідність концептуального оновлення клінічної роботи і навчання у сфері періодонтології в Україні диктують відкрита нова спеціальність «Пародонтологія», а також вимоги до дисертацій – публікація статей у міжнародних виданнях Q1, Q2. Але класифікація і діагностика відрізняються від тих, про які повідомляють українські науковці. Метою дослідження – аналіз методів періодонтальної та додаткової діагностик, які використовують в англомовних і українських наукових статтях, присвячених клінічним випробуванням при періодонтиті/пародонтиті для оптимального їх вибору. Матеріали і методи. Для огляду було дотримано вказівки PRISMA. Бази даних PubMed і Google Scholar використали для визначення методів діагностики при періодонтиті, які зараз використовують у клінічних випробуваннях. Огляд включав статті за один рік, опубліковані з 2023 р. до 4 серпня 2024 р. Статті добирали за допомогою стратегії пошуку за ключовими словами: «chronic periodontitis clinical trial» та для українських джерел: «хронічний пародонтит клінічне дослідження». Результати досліджень та їх обговорення. Серед англомовних джерел більшість дизайнів досліджень відповідає рандомізованим контрольованим, що проводяться відповідно до зареєстрованих протоколів. Первинні результати реєструють за такими показниками, як індекс гігієни, додатковий гінгівальний індекс, глибинних вимірювань кишені та рівня прикріплення і кровоточивість ясен. Більшість перерахованих критеріїв оцінює періодонтограма, тому її реєстрація є основою для діагностики, клінічних розрахунків прогнозу та подальшої статистичної обробки. В українських джерелах використовується надмірна кількість показників, яких немає в статтях із міжнародних рецензованих журналів. Навпаки, розділ «Матеріали і методи» не містить інформації про дизайн, рандомізацію, нуль-гіпотезу, та посилання на заздалегідь зареєстровані протоколи, оскільки фахові журнали не вимагають цієї інформації. Автори часто не звертають уваги на порівняння між групами випробувань на кінець випробування, однак це порівняння має значення для вирішальної відповіді на питання про клінічні переваги. Висновки. Періодонтограма є незамінною основою діагностики при періодонтиті. Самооцінка власного стану пацієнтом необхідна для обʼєктивізації й порівняння. Для математичного урахування багатьох факторів потрібні статистичні методи без усереднення, зокрема, мультиваріантний регресійний аналіз. Необхідні додаткові критерії, які б відображали ефект, оскільки клінічні вимірювання помірно інформативні.