Використання Мотивації Персоналу Як Технології Управління Кадровою Безпекою Бізнесу В Системі Менеджменту Підприємницької Діяльності

Abstract

Актуальність дослідження полягає у новому ракурсі погляду на можливість використання засобів мотивації задля забезпечення кадрової безпеки бізнесу у реаліях воєнного часу. Метою публікації стала конкретизація необхідності та можливостей використання мотивації персоналу як технології управління кадровою безпекою бізнесу в системі менеджменту підприємницької діяльності. У дослідженні використано монографічний метод, метод контент-аналізу цифрових інформаційних джерел та фахової наукової літератури; задіяно техніки теоретичного узагальнення та систематизації наукових результатів під час формування висновків. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано доцільність використання мотивації персоналу як технології управління кадровою безпекою бізнесу в системі менеджменту підприємницької діяльності. Узагальнено перелік ефективних форм мотивації персоналу, у який внесено довгострокові контракти, участь у прибутках компанії, гнучкий графік роботи, збільшення відпусток і скорочення тривалості робочого часу, додаткові соціальні гарантії, (медичне страхування для працівника та членів його родини, безкоштовні медичні огляди у приватних медичних закладах), оплата відпочинку та освітніх заходів, надання ресурсів для підвищення кваліфікації, можливість працювати дистанційно, з безпечного та комфортного простору. Запропоновано техніки та практики мотивації персоналу закладати в основу брендів українських роботодавців. Підкреслено важливість і необхідність використання концепції людино центризму в управлінні персоналом і обґрунтовано думку про те, що лише визнання працівників основним і найбільш вартісним ресурсом бізнесу та підтвердження цього реальними мотиваційними механізмами, дозволить гарантувати високий рівень кадрової безпеки та ефективність функціонування бізнесу у довгостроковій перспективі. Практична цінність статті полягає у можливості використання авторських висновків під час розробки або оновлення кадрових політик українських підприємств, формуванні брендів роботодавців, створення та модернізації систем кадрової та фінансово-економічної безпеки.