Вплив Бактерійного Вагінозу На Розвиток Порушень Клітинної Ланки Імунітету У Жінок Репродуктивного Віку

Abstract

Імунна реакція на бактерійний вагіноз залишається недостатньо вивченою. Мікробіота вагіни може впливати на функцію імунної системи організму. Здатність мікроорганізмів модулювати локальну та системну імунну відповідь, вимагає складного діалогу між вродженими та адаптивними компонентами імунної системи. Оскільки імунна система слизової оболонки є досить унікальною порівняно з іншими поверхнями слизової оболонки, вона може адаптуватися до менструального циклу у відповідь на гормональні стимули. Мета дослідження – дослідити вплив бактерійного вагінозу на показники клітинної ланки імунітету жінок репродуктивного віку. Матеріали і методи. Обстежено 115 жінок репродуктивного віку з порушенням мікробіоти вагіни. Після вивчення видового складу мікробіоти вагіни було сформовано відповідні групи обстежень: перша група контролю (з нормоценозом вагіни, n=30), друга група (проміжний тип мікробіоти, n=20) і третя група (бактерійний вагіноз n=65). Для лікування бактерійного вагінозу у жінок третьої групи згідно з протоколом лікування “Аномальних вульвовагінальних виділень” ми обрали метронідазол. У другій групі з проміжним типом мікробіоти вагіни для нормалізації видового складу та пацієнткам третьої групи з бактерійним вагінозом для відновлення мікробіоти вагіни використовували пробіотик з вмістом штаму живих Lactobacillus casеi IMB B-7280 у вигляді капсул та супозиторіїв 1 раз на день. Після застосування комплексної терапії для відновлення мікробіоти вагіни в досліджуваних групах вивчали показники клітинної ланки імунітету до лікування та через 1 місяць після лікування. Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні клітинної ланки імунітету у досліджуваних групах пацієнток репродуктивного віку з порушеннями мікробіоти вагіни до лікування не було виявлено статистично достовірних змін рівнів імунорегуляційного індексу (CD4+, CD8-/CD4-, CD8+), цитотоксичних клітин (CD3+, CD56+), NK-клітин (CD3-, CD56+), В-лімфоцитів (CD3-, CD19+), моноцитів (CD14) і вони були у межах референтних норм. Проте після лікування було досліджено статистично значущі різниці NK-клітин (CD3-, CD56+) та моноцитів (CD14) залежно від груп дослідження. Шляхом встановлення кореляції між В-лімфоцитами (CD3-, CD19+) і NK-клітинами (CD3‑, CD56+) було оцінено помірний від’ємний зв’язок. Після застосування пробіотикотерапії спостерігалась тенденція до підвищення рівня NK-клітин (CD3-, CD56+) та моноцитів (CD14) у досліджуваних групах. Висновок. При аналізі досліджуваних показників клітинної ланки імунітету у пацієнток з порушенням мікробіоти вагіни було встановлено статистично достовірні зміни NK-клітин (CD3-, CD56+) (p=0,025) та моноцитів (CD14) (p=0.014) після лікування залежно від досліджуваної групи.