Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Background. Autoimmune hepatitis (AIH) is a severe acute or chronic progressive and relapsing immune-mediated inflammatory liver disease with dynamic and heterogeneous manifestations, potentially leading to cirrhosis and liver failure. The annual global incidence and prevalence of AIH are 1.4 and 17.4 per 100,000 individuals, respectively. Although corticosteroids are a common treatment for AIH, some patients poorly respond to this therapy, and others may experience serious side effects or relapse after discontinuing steroids. Therefore, new treatment methods are needed. Purpose – to characterize the hepatotropic activity of cell-free cryopreserved biological agents – ACBAs (MSC conditioned medium (MSC-MSC), placenta cryoextract (СEP) and spleen cryoextract (СES)) according to indicators of pigment metabolism and antioxidant-prooxidant homeostasis in the model of autoimmune hepatitis in rats. Materials and Methods. The effectiveness of acellular cryopreserved biological agents (ACBAs) in AIH was investigated in 42 male rats weighing 200–220 g. AIH was modeled by administering a hepatotropic antigenic mixture consisting of Freund’s complete adjuvant and an antigen solution derived from allogeneic liver homogenate. The content of reactants with thiobarbituric acid (TBA-RP) was determined spectrophotometrically using the method by Asakawa T. et al. Catalase activity was measured spectrophotometrically according to the method by Korolyuk M.A. et al. Superoxide dismutase (SOD) activity was assessed spectrophotometrically using the method by Chevari S. et al. Bilirubin concentrations (total, direct, and indirect) were determined spectrophotometrically through the diazophenylsulfonic acid reaction with direct bilirubin. Results. Assessment of pigment metabolism indicated that the increase in total bilirubin in the control group animals was primarily due to the direct bilirubin pool, with its concentration increasing statistically significantly (p < 0.001) by 240.0% to 17.0 mmol/L, while indirect bilirubin levels increased (p < 0.001) by only 98.3% compared to intact rats. Among the studied ACBAs, the administration of CES demonstrated a comparable ability to normalize total bilirubin levels in rats with AIH, showing a statistically significant decrease (p < 0.001) of 40.2% to 20.0 mmol/L. Activation of the processes of lipid peroxidation (LPO) and depletion of the antioxidant system (AOS) led to a statistically significant decrease (p = 0.002) of the integral indicator of LPO-AOS – the antioxidant-prooxidant index (API) by 71.0% compared to the indicators of intact rats. In terms of the ability to restore catalase activity in liver tissues against the background of AIH in rats, all studied BKBZ were inferior to the reference drug sylibor. Conclusions. During the development of AIH in rats, there was an increase (p < 0.001) in total bilirubin levels by 148.9%, an increase in TBA-RP content (p < 0.001) by 172.5%, a decrease (p = 0.004) in SOD activity by 40.0%, and a decrease of 20.0% (p = 0.4) in catalase activity. Based on the ability to normalize pigment metabolism in AIH, the studied ACBAs can be arranged in the following order: MSC-CM (52.6%; p < 0.001) > CEP (49.6%; p < 0.001) > CES (40.2%; p < 0.001). In terms of restoring balance in the LPO-AOS system, the studied ACBAs can be arranged as follows: MSC-CM (201.4%; p = 0.005) > CEP (85.3%; p = 0.002) > CES (57.5%; p = 0.1).
Background. Autoimmune hepatitis (AIH) is a severe acute or chronic progressive and relapsing immune-mediated inflammatory liver disease with dynamic and heterogeneous manifestations, potentially leading to cirrhosis and liver failure. The annual global incidence and prevalence of AIH are 1.4 and 17.4 per 100,000 individuals, respectively. Although corticosteroids are a common treatment for AIH, some patients poorly respond to this therapy, and others may experience serious side effects or relapse after discontinuing steroids. Therefore, new treatment methods are needed. Purpose – to characterize the hepatotropic activity of cell-free cryopreserved biological agents – ACBAs (MSC conditioned medium (MSC-MSC), placenta cryoextract (СEP) and spleen cryoextract (СES)) according to indicators of pigment metabolism and antioxidant-prooxidant homeostasis in the model of autoimmune hepatitis in rats. Materials and Methods. The effectiveness of acellular cryopreserved biological agents (ACBAs) in AIH was investigated in 42 male rats weighing 200–220 g. AIH was modeled by administering a hepatotropic antigenic mixture consisting of Freund’s complete adjuvant and an antigen solution derived from allogeneic liver homogenate. The content of reactants with thiobarbituric acid (TBA-RP) was determined spectrophotometrically using the method by Asakawa T. et al. Catalase activity was measured spectrophotometrically according to the method by Korolyuk M.A. et al. Superoxide dismutase (SOD) activity was assessed spectrophotometrically using the method by Chevari S. et al. Bilirubin concentrations (total, direct, and indirect) were determined spectrophotometrically through the diazophenylsulfonic acid reaction with direct bilirubin. Results. Assessment of pigment metabolism indicated that the increase in total bilirubin in the control group animals was primarily due to the direct bilirubin pool, with its concentration increasing statistically significantly (p < 0.001) by 240.0% to 17.0 mmol/L, while indirect bilirubin levels increased (p < 0.001) by only 98.3% compared to intact rats. Among the studied ACBAs, the administration of CES demonstrated a comparable ability to normalize total bilirubin levels in rats with AIH, showing a statistically significant decrease (p < 0.001) of 40.2% to 20.0 mmol/L. Activation of the processes of lipid peroxidation (LPO) and depletion of the antioxidant system (AOS) led to a statistically significant decrease (p = 0.002) of the integral indicator of LPO-AOS – the antioxidant-prooxidant index (API) by 71.0% compared to the indicators of intact rats. In terms of the ability to restore catalase activity in liver tissues against the background of AIH in rats, all studied BKBZ were inferior to the reference drug sylibor. Conclusions. During the development of AIH in rats, there was an increase (p < 0.001) in total bilirubin levels by 148.9%, an increase in TBA-RP content (p < 0.001) by 172.5%, a decrease (p = 0.004) in SOD activity by 40.0%, and a decrease of 20.0% (p = 0.4) in catalase activity. Based on the ability to normalize pigment metabolism in AIH, the studied ACBAs can be arranged in the following order: MSC-CM (52.6%; p < 0.001) > CEP (49.6%; p < 0.001) > CES (40.2%; p < 0.001). In terms of restoring balance in the LPO-AOS system, the studied ACBAs can be arranged as follows: MSC-CM (201.4%; p = 0.005) > CEP (85.3%; p = 0.002) > CES (57.5%; p = 0.1).
Актуальність. За даними багатьох дослідників, поширеність автоімунних захворювань (АІЗ) різко зростає у багатьох частинах світу, ймовірно, в результаті зміни впливу факторів навколишнього середовища. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (БКБЗ) є одним з найбільш перспективних сучасних підходів до лікування АІЗ. Окрім безклітинних похідних мезенхімільних стовбурових клітин (МСК), таких як екзосоми та кондиціоновані середовища МСК (КС-МСК), до числа БКБЗ належать кріоекстраговані імуномодулятори на основі тимуса, селезінки, плаценти, лімфатичних вузлів та ін. біологічних тканин, які не містять клітин. Блокада сигналізації прозапальними цитокінами, такими як фактор некрозу пухлини (ФНП) та інтерлейкін-6 (ІЛ-6), за допомогою моноклональних антитіл кардинально змінила результати лікування пацієнтів із важким РА, але при цьому справжня ремісія досі залишається недосяжна для більшості хворих. Повторити навіть такий рівень успіху в клініці виявилося складним у випробуваннях альтернативних агентів, наприклад, блокування ІЛ-1β, ІЛ-17 та сімейства ІЛ-12/23 при ревматоїдному артриті (РА), незважаючи на їхню привабливість як терапевтичні мішені. Мета: охарактеризувати вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів – кріоекстракту плаценти (КЕП), кріоекстракту селезінки (КЕС) та КС-МСК) на рівень прозапальних цитокінів на моделі ад’юваноного артриту (AA) у щурів. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені у відповідності до основних біоетичних норм Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослі- дження». Дослідження проведені на 42 шурах-самцях масою 200-220 г. АА у щурів моделювали суб- плантарним введенням щурам повного ад’юванта Фрейнда (Thermo Fisher Scientific, США) в задню праву кінцівку з розрахунку 0,1 мл на щура. День введення вважали «0» днем експерименту. На 28-му добу експерименту щурів виводили з експери- менту. Вміст протизапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-17 та ФНП-α) визначали імуноферментним методом за допомогою стандартних наборів для імуноферментного аналізу згідно інструкцій виробника («Neogen Corporation», США) та виражали у пг/мл. Результати та обговорення. Проведене дослідження показало, що на 28-й день експерименту у нелікованих щурів з АА (контрольна група) відмічалось зростання вмісту прозапальних цитокінів у сироватці периферичної крові. Так, вміст ІЛ-1β статистично вірогідно зріс (р<0,001) у 2,4 рази, вміст ІЛ-17 зріс (р<0,001) у 2,2 рази, а вміст ФНП-α зріс (р<0,001) у 3,0 рази відносно показників інтактних щурів у аналогічні строки дослідження. Про- ведені експериментальні дослідження показали, що найвиразніше зменшення вмісту ІЛ-1β відмічено на тлі застосування КЕС – рівень вказаного цитокіну становив 48 пг/мл, що на 42,2% (р<0,001) було нижче за показники щурів з АА без лікування, у яких досліджуваний показник становив 83 пк/мл (див. табл. 1). Варто зазначити, що за здатністю знижувати вміст ІЛ-1β у щурів з АА КЕС поступався за ефективністю диклофенак натрію – на тлі введення останнього вміст вказаного ІЛ був нижче на 14,3% (р=0,2). Загалом, за здатністю знижувати вміст циркулюючого ІЛ-1β на моделі АА, досліджу- вані препарати можна розташувати у наступній послідовності (за % відносно показників нелікованих тварин з АА): диклофенак натрію (49,9%; р<0,001) > КЕС (42,2%; р<0,001) > КС-МСК (31,0%; р<0,001) > КЕП (10,8%; р=0,1). Найбільше зниження вмісту ІЛ-17 відмічалось на тлі застосування КЕП – рівень вказаного цитокіну був на 28,6% нижче (р<0,01) за показники нелікованих тварин та становив 32,4±2,9 пг/мл. Встановлено, що на тлі введен- ня КС-МСК рівень ФНП-α статистично вірогідно (р<0,001) був нижчим на 53,5%, а показник тварин контрольної групи становив 63,6±3,0 пг/мл. Висновки. Співставлення раніше отриманих даних про протизапальну активність досліджуваних БКБЗ та одержаних результатів дослідження вмісту прозапальних цитокінів у щурів на тлі АА дозволили зробити висновок, що одним із провідних механізмів протизапальної активності КЕП виступає модуляція вмісту ІЛ-17, модуляція концентрації ФНП-α ймовірно відіграє провідну роль у протизапальній активності КС-МСК, а протизапальна дія КЕС вірогідно опосередкована впливом останнього на вміст ІЛ-1β.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.