Вплив Діджиталізації На Досягнення Суспільно-Політичних Аспектів Глобального Сталого Розвитку

Abstract

Визначено, що перетворення концепції сталого розвитку в головну парадигму розвитку сучасного суспільства відбувалося в умовах поступового розвитку діджиталізації. У свою чергу, розвиток діджиталізації певним чином впливає на досягнення цілей сталого розвитку. Діджиталізація в цих умовах набула міцного фундаменту для свого розвитку. Пропозиція цифрового контенту передбачає вирішення цілей сталого розвитку та задоволення користувачів в інтелектуальному продукті, що формує новий світогляд, заснований на принципах розумного споживання, певних обмежень, пошуку шляху гармонізації взаємостосунків між суспільством та навколишнім природним середовищем. Вплив діджиталізації на досягнення цілей сталого розвитку повинен проявлятися у зміні світогляду населення найменш розвинених країн світу. Цей вплив повинен відбуватися у різних напрямках. Перш за все, необхідно вирішити проблему зростання освітнього рівня розвитку населення країн, що розвиваються. Зв'язок між зростанням чисельності населення та рівнем освіти прямий. Вищому рівню освіти відповідає нижчий коефіцієнт народжуваності. Отже, освіта допоможе населенню країн, що розвиваються, змінити пріоритети свого життя та більш розважливо ставитися до процесу створення сім'ї та продовження роду.Ключові слова: діджиталізація, сталий розвиток, Цілі сталого розвитку, інформаційна технологія, глобалізація Постановка проблеми. Перетворення концепції сталого розвитку в головну парадигму розвитку суспільства в майбутньому стало однією з найпомітніших подій останніх десятиліть. Поява концепції сталого розвитку була обумовлена низкою причин, серед яких не останнє місце займає процес споживання товарів та послуг. Споживацька система розбудови суспільства розвинених країн того часу була спрямована на споживання якомога більшого обсягу товарів та послуг. Головним лозунгом у розвинених країнах того часу стало «Споживай більше». Навіть у соціалістичних країнах другої половини ХХ століття зростання споживання товарів довгострокового призначення сприймалося як одна з ознак економічного зростання та підвищення якості життя населення.Одним з показників розвитку країни чи регіону було зростання показників використання виробничих ресурсів. Випереджальні темпи зростання виробництва засобів виробництва призвели до появи підприємств-гігантів у найбільш розвинених країнах світу. Використання матеріальних ресурсів світовою економічною системою у другій половині ХХ століття досягло таких темпів, що стало питання можливості планети в майбутньому задовольнити потреби суспільства у мінеральних ресурсах, водних ресурсах, продовольстві, навіть в атмосферному повітрі. Зростання ціни ресурсів у зв'язку зі скороченням їх запасів призвело до зростання вартості виробництва товарів. Тому проблема оптимізації виробничих процесів стала одним з головних питань розвитку науки і технології другої половини ХХ століття.