Вплив Підвищеного Внутрішньочеревного Тиску На Інтенсивність Процесів Ліпідної Пероксидації В Легенях Щурів Різних Вікових Груп

Abstract

Вступ. Лапароскопічна холецистектомія стала основним малоінвазивним хірургічним втручанням при гострому калькульозному холециститі. Серед усіх хворих з ускладненнями патології органів шлунково-кишкового тракту гострий калькульозний холецистит виявляють у 42–50 % осіб похилого і старечого віку. Незважаючи на безпечність методу, в окремих публікаціях відмічають необхідність обережного виконання лапароскопічної холецистектомії пацієнтам похилого віку, що зумовлено транзиторними фізіологічними змінами в організмі, які викликають підвищення тиску в черевній порожнині. Однак недостатньо вивченими залишаються вікові особливості впливу підвищеного внутрішньочеревного тиску на активність процесів пероксидного окиснення ліпідів у легенях – органі, який чутливо реагує на зовнішні чи внутрішні втручання. Мета дослідження – з’ясувати вплив підвищеного внутрішньочеревного тиску на інтенсивність процесів ліпідної пероксидації в легенях щурів різних вікових груп. Методи дослідження. В експериментах використано 70 білих щурів-самців лінії Вістар двох вікових груп: статевозрілих віком 6–8 місяців та масою 180–200 г і старих віком 19–23 місяці й масою 300–320 г. За умов використання тіопентал-натрієвого наркозу катетеризували порожнину живота і ручним інсуфлятором нагнітали атмосферне повітря до величини внутрішньочеревного тиску 20 мм рт. ст. Час експозиції становив 60 хв. Щурів виводили з експериментів відразу після декомпресії черевної порожнини, а також через 1, 3 і 7 діб. У 10 % екстракті гомогенату легень визначали вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ): дієнових і трієнових конʼюгатів (ДК, ТК) та реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ). Результати й обговорення. Підвищення тиску в черевній порожнині викликало посилення процесів ПОЛ у легенях щурів різного віку, що проявлялось зростанням концентрації первинних і вторинних продуктів в екстракті гомогенату легень з максимумом через 1 добу після декомпресії черевної порожнини. Вміст первинних продуктів, зокрема ТК, у легенях суттєво переважав у групі статевозрілих тварин відразу після декомпресії черевної порожнини та через 1 і 7 діб експерименту, тоді як вміст вторинних продуктів, зокрема ТБК-активних продуктів ПОЛ, у всі досліджувані терміни після декомпресії був більшим у групі старих щурів. Ступінь зростання вмісту ТК у легенях виявився суттєво більшим у групі статевозрілих тварин через 1 добу експерименту, в групі старих щурів – через 7 діб. Ступінь підвищення вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ у легенях через 1 і 3 доби експерименту істотно переважав у статевозрілих тварин. Отримані результати вказують на доцільність призначення замісної антиоксидантної терапії при проведенні лапароскопічних втручань з підвищеним внутрішньочеревним тиском у старшій віковій групі. Висновки. За умов підвищення внутрішньочеревного тиску до 20 мм рт. ст. з експозицією 1 год у легенях статевозрілих і старих щурів відмічають посилення процесів ліпідної пероксидації, що проявляється зростанням вмісту ДК, ТК і ТБК-активних продуктів ПОЛ з максимумом через 1 добу після декомпресії і наступним зниженням до 7-ї доби експерименту. Ступінь підвищення досліджуваних показників ПОЛ після декомпресії черевної порожнини суттєво більший у групі статевозрілих щурів, ніж у старих.