Вплив Радіаційної Повзучості На Визначення Формозміни Вигородки Активної Зони Реактора Ввер-1000 За Умов Довгострокової Експлуатації

Abstract

Наведено результати аналізу щодо впливу радіаційної повзучості на розрахункову оцінку формозміни вигородки активної зони реактора ВВЕР-1000 за умов довгострокової експлуатації. Застосовано сучасні моделі радіаційного розпухання і радіаційної повзучості, в яких враховується вплив напруженого стану і накопиченої незворотної деформації на процеси розпухання і повзучості аустенітних сталей, що перебува- ють під впливом нейтронного опромінення і підвищеної температури. Сформульовано основні положення розрахунку напружено-деформованого стану вигородки та внутрішньокорпусної шахти реактора з ураху- ванням умов контактної взаємодії. Розрахунковий аналіз виконано у двовимірній постановці для поперечного перерізу вигородки з максимальною за висотою пошкоджуючою дозою і температурою опромінення за умови узагальненої плоскої деформації. Дані щодо формозміни вигородки одержано на основі розв’язання зв’язаної контактної задачі залежно від накопиченої пошкоджуючої дози опромінення. Визначення температурного поля і напружено-деформованого стану виконано з урахуванням перерозподілу температури через пору- шення проєктних умов протоку теплоносія в зоні контакту вигородки з шахтою. Результати розрахунків одержано з використанням медіанних параметрів температурно-дозової залежності радіаційного розпухання аустенітної сталі 08Х18Н10Т. Встановлено, що урахування радіаційної повзучості сприяє зниженню рівня напружень, проте збільшує рівень розпухання і переміщення, що додає консерватизму до прогнозної оцінки формозміни вигородки порівняно з даними без урахування радіаційної повзучості.