Геопросторова Оцінка Впливу Видобутку Вугілля На Формування Ландшафтів В Заплаві Річки Самара

Abstract

Розробка шахтами кам’яного вугілля у Західному Донбасі призводить до утворення на поверхні заплави річки Самара просадок (до 3-7 м). Територія, що просідає, заповнюється ґрунтовими і поверхневими водами і перетворюється в заболочену водойму. При цьому погіршується родючість ґрунтів, стан заплавних луків і лісів. Польові досліди, закладені на землях, порушених гірничими розробками земель, пов'язані з обґрунтуванням вибору пом'якшувальної технології з подальшим моделюванням і прогнозом її впливу на довкілля. Застосування методів математичного моделювання для оцінки процесів техногенного впливу на навколишнє середовище повинно базуватися на використанні даних довгострокового моніторингу. Головною метою нашого дослідження була просторова оцінка антропогенного впливу на формування ландшафтів в заплаві річки Самара з подальшим моделюванням і прогнозом вертикального засолення насипного шару ґрунту. Оцінка проективного покриття земної поверхні можлива завдяки вивченню спектральних відображаючих особливостей рослинного покриву. Мультиспектральні знімки супутникової системи Landsat були використані для дистанційного зондування заплави річки Самара в 2004-му і 2020-му роках. Порівняння рівнів проективного покриття рослинністю у заплавній частині річки Самара свідчить про деградацію ґрунтового покриву за останні 17 років. Дослідження ефективності технології рекультивації шахтних відвалів були проведені в умовах Павлоградського стаціонару рекультивації порушених земель. Вихідними даними були результати визначення реакції водної витяжки (рН) і засолення рекультивованого тришарового профілю, які були отримані в 2003-му, 2008-му, 2016-му та 2020-му роках. Дані ГІС картування експериментальних ділянок дозволили визначитися з місцем відбору проб ґрунту для оцінки вертикальної міграції солей уздовж рекультивованого профілю. Згідно з отриманими даними прогнозу засолення, процес засолення рекультивованих земель без зрошення буде поступово розвиватися. Разом з тим, необхідно визнати, що інтенсивність транспірації лучної рослинності значно нижче, ніж у сільськогосподарських культур. Останній тип природокористування в Західному Донбасі пов'язаний з меншим ризиком розвитку процесів вертикального засолення ґрунтів з огляду на тенденцію переходу до стратегії природного луківництва.