Гипоксически-Ишемическая Энцефалопатия У Доношенных Новорожденных: Современное Состояние Проблемы

Abstract

НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ Scientific Review Науковий оглядСтаття є частиною дисертаційної роботи на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук «Нейроресусцитація та нейропротекція при тяжких перинатальних гіпоксично-ішемічних ураженнях головного мозку у доношених новонароджених». Шифр НДР (ДКР) ІН.03.11. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ), попри значні досягнення щодо її діагностики й розуміння фетальної і неонатальної патології, залиша-ється одною з найбільш частих причин виникнення дитячого церебрального паралічу та інших видів тяжкого неврологічного дефіциту в дітей [1]. У Сполучених Штатах Америки й більшості технологічно розвинутих країн світу частота ГІЕ сягає, за даними різних авторів, від 1,5-4 до 1-8 випадків на 1000 пологів [2]. Захворюваність на ГІЕ є більш високою в країнах з обмеженими ресурсами, проте точних статистичних даних не існує. Фактично дані щодо нео-УДК 616-053.36:616.831:612.15]-071-073.432.19 Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми Резюме. У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв'язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33-35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40-50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об'єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар'єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що ...