Громадянське Суспільство України В Роки Російсько-Української Війни: Виклики, Ціннісні Орієнтири (2014 – 2024)

Abstract

Мета роботи – вивчення основних тенденцій розвитку, структур громадянськогосуспільства, зокрема волонтерського руху, благодійних організацій, неурядових (громадських організацій). Аналіз нормативно-правового поля, його трансформацій, у якому діють інститути громадянського суспільства. Методологія дослідження. У науковій статті використано головно аналітичний підхід для ретроспективного аналізу діяльності неурядових структур суспільства.Робота також базується на принципах системності, конкретно-історичного підходу, історико-системного методу. Наукова новизна: аналіз становлення громадянського суспільства крізь призму викликів, які постали в контексті російсько-української війни 2014 – 2024 рр. Висновки. Після 2014 року українське громадянське суспільство, реагуючи на цивілізаційні виклики, загрозу для територіальноїцілісності країни якісно посилило свої впливи, допомагало у підтримці обороноздатності країни.Громадянські інституції стали рушійною силою у процесах налагодження взаємодії між владою тагромадянами. Надають різносторонню підтримку (допомога у вимушеному переїзді з окупованихнаселених пунктів, подальша опіка над внутрішньо переміщеними особами, юридичні консультації, психологічний супровід, матеріальні дотації, підтримка тих громад, які залишися у прифронтових територіях, окупованих та деокупованих регіонах), відіграють суттєву роль у протидії дезінформації, фіксуванні злочинів Російської Федерації, відновленні житлового фонду. Структури громадянського суспільства користуються великою довірою серед населення, іноземних фондів, відтак завдяки їм вдається акумулювати значну кількість коштів із пожертв для забезпечення як масштабних, так і точкових запитів від ЗСУ, добровольчих загонів.Актуалізація низового громадського рівня під час повномасштабного вторгнення засвідчило,що українське громадянське суспільство здатне швидко реагувати на кризи. Натомість суттєвимвикликом для подальшої ефективної роботи цих структур є проблема кооперації між організаціямита фондами, ефективний розподіл фінансових ресурсів, підтримка сталого рівня діяльності.