Гістоморфологічні Зміни Структурних Елементів Передньої Камери Ока За Кератоувеїтів У Собак І Кішок

Abstract

Захворювання рогівки запального генезу в собак та кішок, зустрічаються достатньо часто і, тому, продовжують залишатися актуальною проблемою у науковому та клінічному аспектах, оскільки є провідним ускладненням у структурі загальних хвороб очей серед тварин, що призводить до втрати зорової здатності. Серед патології рогівки в собак та кішок, найбільш поширеними є різні форми кератитів, спонтанні дефекти рогівкового епітелію, посттравматичні виразки, дегенеративний паннус, які часто ускладнюються розвитком супутніх ускладнень з боку судинних оболонок і, зокрема, іритів, що клінічно проявляється у вигляді кератоувеїту. Метою наших досліджень було визначити особливості патоморфологічних змін рогівки, райдужної оболонки, кришталика за кератоувеїтів у собак і кішок. Операційний матеріал фіксували у 10% розчині нейтрального буферного формальдегіду протягом 24 годин з подальшим зневодненням та просочуванням парафіном у апараті карусельного типу «АТМ-4М» (Україна). На 1 частину обсягу очного яблука використовували 10 частин фіксатора (приблизно 0,15–0,3 мл фіксатора). Фіксатор вводили в очне яблуко за допомогою голки малого розміру. Фіксатор вводили позаду лімби рогівки в напрямку до товстої частини очного яблука, щоб не пошкодити кришталик. Надалі, фрагменти рогівки, райдужки та кришталика промивали у воді, зневоднювали, просвітляли в спирт-ксилоловому розчині, заливали в целоїдинові блоки та виконували серію гістологічних зрізів. Серійні гістологічні препарати завтовшки 4 мкм виконувалися на ротаційному мікротомі Shandon Finnesse 325 (Thermo Scientific). Отримання та зберігання знімків препаратів проводили за допомогою цифрової системи зображення «ZEN» для мікроскопів «Сarl Zeis» (Німеччина) на базі українсько-шведського дослідницького центру SUMEYA (Медичний інститут СумДУ). Тканинний матеріал після відбору фіксували в 10% нейтральному розчині формаліну. Для оглядової мікроскопії фарбування гістологічних препаратів проводили гематоксилін-еозином, а для вивчення гістохімічних властивостей - пікрофуксиновою суміщу за Ван-Гізоном та за методом Малорі З’ясовано, що за кератоувеїту в собак і кішок, виявляються ерозивні ділянки рогівки з вираженою епітеліальною десквамацією, гідропічна дистрофія епітелію з локальними деструктивно-дегенеративними змінами, разом із утворенням грубоволокнистої сполучної тканини у боуменовій мембрані, десцеметовій оболонці та у власній речовині рогівки. Встановлено, що патоморфологічні зміни в райдужній оболонці, за кератоувеїту характеризуються дисциркуляторними розладами, повнокров’ям судин, вазодилятацією з ділянками крововиливів, істотним набряком із явищами фібриляції матриксу та утворенням лакун ззаповнених ексудатом. У випадках інтенсивного запалення відмічається поширення запального інфільтрату з рогівки на тканину райдужки з наступними дистрофічними та некротичними змінами останньої. За тривалого перебігу кератоувеїту, в структурних елементах кришталика, виявляються морфологічні зміни в гермінативній зоні, за типом гідропічної дистрофії епітеліоцитів, структури ядерної маси, потовщення волокон, з порушенням їх архітектоніки.