Деградаційні Процеси Та Їхні Прояви У Структурі Ґрунтового Покриву Пасмового Побужжя

Abstract

Процеси деградації, інтенсифіковані агрогенним навантаженням, погіршують не лише властивості окремих ґрунтових індивідів, але й просторові показники різноманіття та неоднорідності ґрунтового покриву. З метою вивчення впливу деградаційних процесів на структуру ґрунтового покриву Пасмового Побужжя проведено дослідження в межах ключової ділянки «Надичі» (Львівський район, Львівська область). Ґрунтовий покрив сформований автоморфними (сірими лісовими, темно-сірими опідзоленими), напівгідроморфними (лучними, дерновими) та гідроморфними (торфовищами) ґрунтами, які утворюють такі ґрунтові комбінації як варіації, поєднання, мозаїки і ташети. Проаналізовано показники геометричної будови, класифікаційного різноманіття, контрастності та неоднорідності виділених комбінацій. Ерозійні процеси розвиваються в межах варіацій, поєднань та мозаїк. Констатовано широкий діапазон коливання площ еродованих ґрунтів у комбінаціях різного типу, проте для більшості з них сумарна частка ґрунтів із проявами площинного змиву та лінійного розмиву перевищує 50 %, а іноді сягає 80 % площі. Встановлено, що ґрунтові комбінації, які містять еродовані ґрунти, мають вищі показники роздрібненості та складності ґрунтового покриву, тобто зростає кількість ґрунтових ареалів у межах комбінацій та ускладнюється їхня форма за рахунок появи витягнутих і деревоподібних мікрокатен улоговин і днищ балок. Контрастність ґрунтового покриву території зумовлена генетичними відмінностями, гранулометричним складом та ступенем еродованості ґрунтів. Еродованість ґрунтів – основна причина формування контрастності ґрунтового покриву на більшості території дослідження. Коефіцієнт контрастності за ступенем змитості ґрунтів коливається в межах 7,37–66,1 %. Інтегральний індекс неоднорідності ґрунтового покриву найвищий у поєднаннях (11,59–49,15) відповідно до максимальних показників складності та контрастності.