Державна Політика В Сфері Розвитку Людського Капіталу

Abstract

Стаття присвячена актуальній у сучасному українському суспільстві проблемі важливості людського капіталу на сучасному етапі розвитку України, а саме створення законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження людського капіталу. А також комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в сфері розвитку людського капіталу. У нашому дослідженні було встановлено, що людський капітал – це певний обсяг інвестицій, які генеруються та накопичуються людиною: запас здоров’я, знань, умінь, навичок, мотивацій, які відповідно використовуються в процесі праці та сприяють зростанню її продуктивності та заробітку. Автор аналізує визначення ключових понять зазначеної проблематики – «людський капітал», «людський ресурс», «Людиноцентризм», а також дає коротку характеристику теоретичного дослідження зазначеної проблематики як серед українських, так і серед закордонних дослідників. Мета статті, яку пропонує нам автор, полягає в тому, щоб визначити місце людського капіталу на сучасному етапі розвитку України, особливості розвитку, реалізації його потенціалу та визначити можливі перспективи в подальшому. Люди фактично і створюють людський капітал, і є основним рушійним чинником державотворчих процесів, тому вкрай важливо продовжити професійний розвиток та ефективне функціонування людського капіталу, особливо зараз, коли Україна направляє вектор свого розвитку до європейських цінностей. Також автор статті наводить власний погляд на перспективи розвитку та вимоги до «людського капіталу», можливі заходи, спрямовані на покращення реалізації державної політики у сфері збереження людського капіталу в Україні. Отже, сучасний людський капітал в умовах соціально-економічного розвитку є ключовим фактором забезпечення конкурентних переваг країни, основною продуктивною силою економіки та визначає зміст і характер суспільного прогресу.