Диабетическая Кардиальная Автономная Нейропатия: Каковы Перспективы В Лечении?

Serhiienko, V.O.; Serhiienko, O.O.

doi:10.22141/2224-1485.1.45.2016.74137

Cited by 9 publications

(22 citation statements)

References 108 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…A major complication observed in T2DM patients is cardiovascular autonomic neuropathy (CAN), a severe clinical problem accounting for resting tachycardia, orthostatic hypotension, decreased heart rate variability, cardiorespiratory instability, silent myocardial infarction and, importantly, increased mortality risk. 129,130 The earliest manifestations of autonomic neuropathy in T2DM patients tend to be associated with parasympathetic denervation. By contrast, the sympathetic system is affected only at an advanced stage of the disease.…”

Section: Exercise Training For Patients With T2dm and Cardiovascular mentioning

confidence: 99%

Exercise training for patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease: What to pursue and how to do it. A Position Paper of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC)

Kemps

Kränkel

Dörr

et al. 2019

Eur J Prev Cardiolog

View full text Add to dashboard Cite

Patients with type 2 diabetes mellitus suffer from dysregulation of a plethora of cardiovascular and metabolic functions, including dysglycaemia, dyslipidaemia, arterial hypertension, obesity and a reduced cardiorespiratory fitness. Exercise training has the potential to improve many of these functions, such as insulin sensitivity, lipid profile, vascular reactivity and cardiorespiratory fitness, particularly in type 2 diabetes mellitus patients with cardiovascular comorbidities, such as patients that suffered from an acute myocardial infarction, or after a coronary intervention such as percutaneous coronary intervention or coronary artery bypass grafting. The present position paper aims to provide recommendations for prescription of exercise training in patients with both type 2 diabetes mellitus and cardiovascular disease. The first part discusses the relevance and practical applicability of treatment targets that may be pursued, and failure to respond to these targets. The second part provides recommendations on the contents and methods to prescribe exercise training tailored to these treatment targets as well as to an optimal preparation and dealing with barriers and risks specific to type 2 diabetes mellitus and cardiac comorbidity.

show abstract

Section: Exercise Training For Patients With T2dm and Cardiovascular mentioning

confidence: 99%

Exercise training for patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease: What to pursue and how to do it. A Position Paper of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC)

Kemps

Kränkel

Dörr

et al. 2019

Eur J Prev Cardiolog

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Ризик виникнення СН за наявності ЦД-2 зумовлений поєднанням діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії (КАН), кардіоміопатії, ІХС та АГ [1][2][3]. КАН -одна з найбільш прогностично несприятливих і клінічно значущих форм автономної нейропатії, що діагностується незадовільно, може спричинювати ішемію вінцевих судин, «німий» інфаркт міокарда (ІМ); навіть доклінічна стадія КАН збільшує, а клінічна значно збільшує ймовірність синдрому раптової смерті; може бути передвісником виникнення гострих порушень мозкового кровотоку [1,4,5]. Отже, дослідження й з'ясування патогенезу КАН, рання діагностика, пошук шляхів і способів ефективного лікування є одними з пріоритетних завдань сучасної діабетології.…”

Section: вступunclassified

“…Хронічна гіперглікемія, ГІ та/або ІР супроводжуються порушеннями ліпідного обміну, і їх вираженість може корелювати зі ступенем тяжкості ДЛП. Вважається, що власне ГІ є рушійною силою активації патофізіологічних процесів формування та/або наростання тяжкості ССЗ у хворих на ЦД-2 [4][5][6].…”

Section: вступunclassified

Порівняльна Характеристика Впливу Омега-3 Поліненасичених Жирних Кислот, Статинів Та Їх Комбінування На Показники Ліпідного Спектра Крові, Судинно-Тромбоцитарного Гомеостазу І Варіативності Ритму Серця У Хворих На Цукровий Діабет 2-Го Типу З кардіоваскуля

Serhiyenko¹,

Azhmi²,

Serhiyenko³

2021

Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal

View full text Add to dashboard Cite

Резюме. Актуальність. Особливу зацікавленість у лікуванні дисліпопротеїнемій (ДЛП) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД-2) з кардіоваскулярною автономною нейропатією (КАН) викликає аналіз ефективності комбінування омега-3 поліненасичених жирних кислот (w-3 ПНЖК) і статинів, однак інформація про особливості їх використання неоднозначна, має фрагментарний характер, є предметом дискусії, а тому потребує подальшого уточнення. Мета. Проведення порівняльної характеристики впливу w-3 ПНЖК, статинів та їх комбінування на показники ліпідного спектра крові, судинно-тромбоцитарного гомеостазу і варіативності ритму серця (ВРС) у хворих на ЦД-2 з КАН. Матеріали та методи. Обстежено 75 хворих на ЦД-2 із функціональною стадією КАН. У крові визначали концентрацію глюкози, глікозильваного гемоглобіну, загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої (ХС ЛПВЩ) і низької щільності (ХС ЛПНЩ); вміст ендотеліну-1 (ЕТ-1), тромбоксану B 2 (TXB 2), 6-кетопростагландину F 1α (6-ketoPGF 1α), розраховували коефіцієнт атерогенності (КА), співвідношення TXB 2 /6-ketoPGF 1α. З метою оцінки результатів короткотривалої ВРС використовували часові й спектральні параметри. Пацієнти з ЦД-2 та функціональною стадією КАН були стратифіковані на чотири групи і протягом трьох місяців, окрім цукрознижувальної терапії, отримували: 1-ша група (n = 21)-препарат w-3 ПНЖК 1 капс/добу; 2-га група (n = 22)-симвастатин 20 мг/добу; 3-тя група (n = 17)-препарат w-3-ПНЖК 1 г/добу і симвастатин 10 мг/добу; у контрольній (n = 15)-стандартну цукрознижувальну терапію протягом трьох місяців. Результати. Включення в лікувальні заходи препарату w-3 ПНЖК виявляло більш значуще порівняно з симвастатином зниження рівня ТГ, зменшення вмісту КА та збільшення концентрації ХС ЛПВЩ і не впливало на концентрацію ЗХС і ХС ЛПНЩ. Використання симвастатину супроводжувалось більш вірогідним зменшенням рівня ЗХС, ХС ЛПНЩ, КА, ТХВ 2 , TXB 2 /6-ketoPGF 1α і зростанням вмісту ХС ЛПВЩ, ЕТ-1, 6-ketoPGF 1α ; часових і спектральних параметрів ВРС. Комбінація w-3 ПНЖК і симвастатину супроводжувалась найбільш вираженими, позитивними, вірогідними змінами ліпідного обміну, ендотеліальної функції, ТХВ 2 , TXB 2 /6-ketoPGF 1α ; часових і спектральних параметрів ВРС. Висновки. Отримані результати дозволяють вважати, що ефективність комбінованої терапії w-3 ПНЖК і симвастатином не пов'язана зі станом компенсації захворювання, а є результатом безпосереднього впливу цих фармакологічних агентів на досліджувані показники, що обґрунтовує доцільність її використання в лікуванні ДЛП у хворих на ЦД-2 і функціональну стадію КАН.

show abstract

“…Animal models of diabetes have revealed that aminoguanidine (AG), a known inducible nitric oxide synthase (iNOS) inhibitor, prevents diabetes-associated cardiovascular deterioration, nephropathy, retinopathy and neuropathy (7)(8)(9). In addition, it has been demonstrated that AG inhibits the formation of AGEs by interacting with and quenching dicarbonyl compounds (10), protecting against myocardial contractile dysfunction (11).…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Aminoguanidine reduces diabetes‑associated cardiac fibrosis

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

Aminoguanidine (AG) inhibits advanced glycation end products (AGEs) and advanced oxidation protein products (AOPP) accumulated as a result of excessive oxidative stress in diabetes. However, the molecular mechanism by which AG reduces AGE-associated damage in diabetes is not well understood. Thus, we investigated whether AG supplementation mitigates oxidative-associated cardiac fibrosis in rats with type 2 diabetes mellitus (T2DM). Forty-five male Wistar rats were divided into three groups: Control, T2DM and T2DM+AG. Rats were fed with a high-fat, high-carbohydrate diet (HFCD) for 2 weeks and rendered diabetic using low-dose streptozotocin (STZ) (20 mg/kg), and one group was treated with AG (20 mg/kg) up to 25 weeks. In vitro experiments were performed in primary rat myofibroblasts to confirm the antioxidant and antifibrotic effects of AG and to determine if blocking the receptor for AGEs (RAGE) prevents the fibrogenic response in myofibroblasts. Diabetic rats exhibited an increase in cardiac fibrosis resulting from HFCD and STZ injections. By contrast, AG treatment significantly reduced cardiac fibrosis, α-smooth muscle actin (αSMA) and oxidative-associated Nox4 and Nos2 mRNA expression. In vitro challenge of myofibroblasts with AG under T2DM conditions reduced intra-and extracellular collagen type I expression and Pdgfb, Tgfβ1 and Col1a1 mRNAs, albeit with similar expression of Tnfα and Il6 mRNAs. This was accompanied by reduced phosphorylation of ERK1/2 and SMAD2/3 but not of AKT1/2/3 and STAT pathways. RAGE blockade further attenuated collagen type I expression in AG-treated myofibroblasts. Thus, AG reduces oxidative stress-associated cardiac fibrosis by reducing pERK1/2, pSMAD2/3 and collagen type I expression via AGE/RAGE signaling in T2DM.

show abstract

Диабетическая Кардиальная Автономная Нейропатия: Каковы Перспективы В Лечении?

Abstract: Резюме. Кардиальная автономная нейропатия (КАН) является серьезным и частым осложнением са

Cited by 9 publications

References 108 publications

Exercise training for patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease: What to pursue and how to do it. A Position Paper of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC)

Exercise training for patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease: What to pursue and how to do it. A Position Paper of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC)

Aminoguanidine reduces diabetes‑associated cardiac fibrosis

Contact Info

Product

Resources

About