Динаміка Імунологічних Показників У Ротовій Рідині Після Запропонованої Медикаментозної Корекції У Хворих На Генералізований Пародонтит При Різній Реактивності Організму

Abstract

Мета дослідження. Вивчення динаміки в ротовій рідині лізоциму, β-лізину, SIgA, IgA, IgG у хворих на генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості з нормо-, гіпер- та гіпореактивністю організму після проведення запропонованої диференційної медикаментозної корекції. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 216 пацієнтів віком від 45 до 55 років з діагнозом генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості. В залежності від стану реактивності організму хворі були розподілені на три групи: перша – нормореакція (61%); друга – гіперреакція (21%); третя – гіпореакція (18%). Всім пацієнтам проводили комплексне лікування пародонтиту за загальноприйнятою методикою. Пацієнтам основної групи після клаптевої операції додатково проводили диференційну медикаментозну корекцію. Вміст імуноглобулінів SgA, IgA, IgG в ротовій рідині оцінювали на 1-у, 4-у, 6-у та 9-у доби. Хворим за показаннями виконували клаптеву операцію. Забір крові проводили після хірургічного втручання на 1-у, 4-у, 6-у та 9-у добу. Фази перебігу раневого процесу визначали за допомогою цитологічного дослідження методом мазків-відбитків. Наукова новизна. Встановлено, що при гіпер- та гіпореактивності організму у хворих на генералізований пародонтит має місце дисфункція показників місцевого імунітету: значна активація при гіперреакції і уповільнена інволюція підвищених значень в при гіпореакціі. Хворим на генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості при нормореактивності організму після проведення хірургічного лікування не доцільно призначати медикаментозну імунокоригуючу корекцію, оскільки досліджувані показники місцевого імунітету вірогідно не змінювались (р> 0,05). У пацієнтів при гіпер- та гіпореакції, яким проводили запропоновану медикаментозну корекцію, на 4- 6-у доби відзначали динаміку в ротовій рідині лізоциму, β-лізину, SIgA, IgA, IgG схожу з такою при нормореактивності організму. Подальше (на 9-ту добу) повернення вивчаємих параметрів в ротовій рідині до початкових значень свідчить про нормалізацію стану місцевого імунітету порожнини рота (р <0,05). Висновки. Приведення показників місцевого імунітету порожнини рота після проведення запропонованої медикаментозної корекції до таких при нормореактивності організму у хворих на генералізований пародонтит ІІ-го та ІІІ-го ступенів тяжкості є умовою подальшої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.