Об’єктом дослідження є процес створення списків рекомендацій відвідувачам веб-сайтів. Метою даної роботи є дослідження існуючих матричних факторизаційних моделей рекомендаційних систем. У рекомендаційних системах факторизація застосовується до матриці рейтингів з метою виявляння прихованих факторів, властивих об’єктам системи, що впливають на вподобання користувачів. Матричні факторизаційні моделі рекомендаційних систем досить популярні серед розробників та мають багато модифікацій. У даній роботі розглянуто наступні моделі: FunkSVD, SVD++, Asymmetric SVD та timeSVD. Факторизаційні моделі рекомендаційних систем використовуються у методах колаборативної фільтрації на рівні з моделями на основі сусідства. На відміну від моделей на основі сусідства, які використовують коефіцієнти подоби для створення списків рекомендацій, дані моделі використовують не подобу, а приховані фактори. Перевагами таких моделей є підвищена, порівняно з іншими моделями, робастність до атак ін’єкцією профілів та висока точність прогнозування вподобань користувачів. До недоліків досліджуваних моделей слід віднести погану масштабованість, довгий час навчання, а також необхідність повного перенавчання системи при появі нових даних, що частково вирішено лише у асиметричному SVD. Проведене дослідження показало, що існуючі моделі матричної факторизації дають можливість використовувати як явні зворотні зв’язки від користувачів (рейтинги об’єктів, виставлені користувачами), так і неявні зворотні зв’язки (перегляди об’єктів, написані коментарі, тощо), що дозволяє підвищувати точність роботи рекомендаційної системи на веб-ресурсах, де користувачі залишають багато неявного зворотного зв’язку. Такий принцип вперше був реалізований у SVD++. Факторизаційні моделі дозволяють також враховувати неперіодичні та періодичні зміни вподобань користувачів у часі, що, зокрема, реалізовано у timeSVD