Дослідження Функціонального Стану Гандболістів

Abstract

У сучасному спорті високих досягнень, у зв’язку зі значними фізичними та психоемоційними перенапруженнями, виявлення основних закономірностей регуляції фізіологічних функцій організму є особливо необхідним для підтримки його фізичного й інтелектуального потенціалу. Тренерам необхідні максимально точна інформація та правильне визначення рівня функціональної підготовленості гандболістів для подальшого вирішення численних завдань, як-от найбільш ефективні засоби та методи тренувань, установлення достовірних і якісних методів контролю, упровадження додаткових засобів для підвищення спеціальних можливостей спортсменів. Мета дослідження – вивчити вплив занять гандболом на функціональний стан школярів. Для вирішення поставлених завдань у роботі були використані методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел із теми дослідження; педагогічні спостереження за навчально-тренувальним процесом під час секційних занять із гандболу; оцінка функціональних показників, що характеризують стан серцево-судинної системи; оцінка фізіологічних показників, що характеризують стан дихальної системи; оцінка рівня фізичного здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенка; методи математичної статистики. Заняття з гандболу позитивно вплинули на функціональні показники юнаків 14–15 років, сприяли підвищенню рівня їхнього соматичного здоров’я. Наприкінці навчального року достовірних зрушень у показниках, що характеризують стан серцево-судинної та дихальної системи, не відбулося, проте всі показники покращилися, відповідали віковій нормі. Найбільший відносний приріст наприкінці навчального року зазначено в показниках індексу АТд (11,32%), проби Руф’є (16%) та затримки дихання на видиху, за пробою Генчі (40,02%). Середньостатистичні величини всіх показників фізичного (соматичного) здоров’я юнаків (за Г.Л. Апанасенком) помітно змістилися в бік переходу до більш високого рівня. Особливо вираженні позитивні зміни стосуються показників індексу маси тіла та ЖЄЛ. Після узагальнення отриманих результатів маємо підставу констатувати, що абсолютна більшість юнаків стала належати до 3-го рівня (42%), тобто досягла середнього рівня здоров’я, хоча на початку навчального року найбільша кількість юнаків мали 2-й (42%) і 1-й (30%) рівні здоров’я, тобто належали до низького рівня здоров’я. Установлений факт дає підставу зробити висновок про позитивний вплив на юнаків занять гандболом.