Дослідження Цифрового Комунікативного Простору В Контексті Впровадження Реформи Освіти

Abstract

Представлено проміжні результати дослідження інформаційного прос-тору сайтів новин та комунікативного простору Facebook у контексті впровад-ження освітніх реформ. Збирання емпіричного матеріалу відбувалося впродовжшести місяців – з квітня по вересень 2017 р. Обрання зазначеного періодупов’язане з важливістю розкриття динаміки очікувань та побоювань громадсь-кості щодо освітніх нововведень за півроку до ухвалення нової редакції ЗаконуУкраїни “Про освіту”. За цей час було відібрано й проаналізовано 1559 повідом-лень і 2303 коментарі з релевантних онлайн-майданчиків. У результаті моніто-рингу виокремлено шість блоків за спрямованістю повідомлень в онлайновихЗМІ, а саме: 1) роз’яснення змісту реформи шкільної освіти та перспективи їївпровадження для українського суспільства; 2) проміжні результати впрова-дження реформи шкільної освіти; 3) фінансування реформи освіти; 4) критикареформи освіти; 5) пріоритетність реформування освітньої сфери; 6) інше. Наоснові соціально-демографічного аналізу аудиторії коментаторів визначено кількасоціальних груп – найбільш активних учасників процесу обговорення реформиосвіти: працівники освіти, батьки, експерти (наукові і науково-педагогічні пра-цівники, які коментують та оцінюють процес упровадження реформ і дії Мі-ністерства освіти і науки України з професійної та статусної позиції), активнігромадяни (представники громадського сектору, студентства, ЗМІ та іншихсфер, що активно долучаються до обговорення процесу реформування). Методомсемантичного аналізу коментарів виявлено основні фактори опору реформам укожній ланці соціальної системи і тематику конфліктного дискурсу.

Improvement of the Professional and Methodical Training of Future Physics Teachers

“…It must account for higher education's challenges (Shoiynbayeva et al, 2021). This training system aims to prepare future physics teachers for school-level physics education involving setting goals, selecting content, utilizing methods and tools, organizing activities, and evaluating outcomes (Humeniuk, 2018;Shoiynbayeva et al, 2021). The components vary based on specific conditions, like aligning objectives with standards, incorporating scientific processes, humanization, democratization, personalization, student autonomy, traditional and innovative forms, continuous assessment, and resources (Bahri & Waremra, 2018).…”