Діагностика Синдрому Крижово-Клубових Суглобів

Abstract

Актуальність. Крижово-клубові суглоби є причиною больових синдромів у 15–30 % пацієнтів зі скаргами на болі у попереково-крижовому відділі хребта. У зв’язку з цим актуальним питанням є диференційна діагностика больових синдромів крижово-клубового суглоба з дискогенним, артрогенним і міофасціальним больовими синдромами. Ціль дослідження — провести оцінку показників інформативності різних діагностичних тестів у діагностиці крижово-клубових больових синдромів як окремо, так і в сукупності, з використанням як верифікуючої процедури діагностичної блокади з локальним анестетиком, що виконується під рентгенологічним контролем. Матеріали та методи. Обстежено 90 пацієнтів у віці від 30 до 78 років з одно- чи двостороннім больовим синдромом попереково-крижового відділу хребта з іррадіацією в нижню кінцівку чи без такої тривалістю більше 2 місяців. Результати. Найбільшу чутливість має тест Ганслена (83 %) порівняно з іншими тестами з більш низькою гіпердіагностикою (73 %). Позитивне прогностичне значення даного тесту дорівнювало 79 %. Висновки. Тести в комбінації з діагностичною блокадою дозволяють ефективно діагностувати патологію крижово-клубового суглоба та диференціювати її з диско- та артрогенною патологією поперекового відділу хребта і дегенеративними захворюваннями кульшових суглобів.

Мануальна Терапія В Лікуванні Больових Розладів Крижово-Клубового Суглобу

“…Зважаючи на неоднозначність типових скарг, вичленити крижово-клубові болі серед всіх больових синдромів попереково-крижового відділу хребта непрофільному лікарю буває складно, до того ж «тести на дисфункцію ККС мають низьку надійність, еталонний стандарт для дисфункції ККС не доступний, тому достовірність тестів на цей розлад не відома» [25]. Зазвичай в медичній практиці діагностичними методами дослідження патологій крижово-клубових суглобів служать провокаційні клінічні тести і/або діагностичні блокади з локальним анестетиком, які проводяться під рентгенологічним контролем [41]. В Україні найчастіше використовують п'ять провокаційних тестів: компресійний, дистракційний, пружності стегна, Ганслена і Патріка [41].…”

“…Зазвичай в медичній практиці діагностичними методами дослідження патологій крижово-клубових суглобів служать провокаційні клінічні тести і/або діагностичні блокади з локальним анестетиком, які проводяться під рентгенологічним контролем [41]. В Україні найчастіше використовують п'ять провокаційних тестів: компресійний, дистракційний, пружності стегна, Ганслена і Патріка [41]. Три і більше позитивних відповідей мають високу чутливість (85%) і специфічність (79%) та дозволяють говорити про наявність саме болю ККС [25,41].…”

“…В Україні найчастіше використовують п'ять провокаційних тестів: компресійний, дистракційний, пружності стегна, Ганслена і Патріка [41]. Три і більше позитивних відповідей мають високу чутливість (85%) і специфічність (79%) та дозволяють говорити про наявність саме болю ККС [25,41].…”

“…Проведена рентгенографія правого колінного суглоба явних кістково-травматичних і деструктивних змін в суглобі не виявила. Виконані лікувальні процедури і зняття функціональних блоків в рухових сегментах хребта дозволили пацієнтці уточнити локалізацію болів в попереково-крижовому відділі хребта -біль зосередився нижче задньої верхньої клубової ості в зоні Fortin [41,42], що дало підстави пов'язати його з можливою дисфункцією крижово-клубового суглобу. Проведені мобілізація й маніпуляція в області обох крижово-клубових суглобів підтвердили їх заблокованість, а зняття цих блоків першим же сеансом мануальної корекції дозволило зразу ж після сеансу значно покращити рухливість хребта в передньо-задньому напрямках, відчути послаблення болів в попереку і коліні.…”