Ефективність Фізичної Реабілітації У Профілактиці Прогресування Сколіозу В Підлітків

Abstract

Вступ. Неправильне лікування ідіопатичного сколіозу в підлітків може спричинити серйозні проб­леми в майбутньому. Консервативні методи втручання вважають найкращими для управління цим станом, оскільки вони сприяють стабілізації викривлень хребта і поліпшують зовнішній вигляд. Хоча основним методом залишається використання корсетів, нові дослідження вказують на те, що спеціалізовані фізіотерапевтичні вправи можуть бути ефективнішими у лікуванні ідіопатичного сколіозу в підлітковому віці. Через різноманітність наявних методик виникає питання щодо оцінки їх ефективності загалом і визначення переваг окремих методик. Мета роботи – визначити ефективність фізичної реабілітації у профілактиці прогресування сколіозу в підлітків. Основна частина. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що ефективність фізіотерапії PSSE можна оцінити за різними показниками, такими, як зміна кута Кобба, кута ротації хребта, поліпшення якості життя (SRS-22), функціональні можливості й зменшення болю. Методику Шрот вважають найбільш дослідженою та ефективною. Вона демонструє статистично значуще зменшення кута Кобба та поліпшення функціональних можливостей пацієнтів. Інші методики, такі, як SEAS і BSPTS, також показують позитивні результати у стабілізації прогресування деформацій. Результати досліджень свідчать про те, що, незважаючи на брак доказів на користь деяких методик, специфічні фізіотерапевтичні вправи можуть значно покращити стан пацієнтів. Висновки. Дослідження підтверджують, що консервативні методи лікування, зокрема фізіотерапевтичні вправи, є пріоритетними, оскільки вони можуть допомогти уникнути або відтермінувати проведення хірургічного втручання. Методика Шрот виявилася найефективнішою у зменшенні кута Кобба і стабілізації деформацій, методики SEAS та BSPTS також продемонстрували позитивні результати. Це свідчить про важливість різноманітних підходів у лікуванні підліткового ідіопатичного сколіозу, що може покращити естетичний вигляд пацієнтів та їх фізичне самопочуття. Незважаючи на позитивні результати, існує брак достовірних наукових досліджень, що підтверджують ефективність усіх використовуваних методик. Подальші дослідження є необхідними для детального оцінювання ефективності альтернативних фізіотерапевтичних підходів.