Зарубіжний Досвід Підтримки Експорту Сільськогосподарської Продукції — Виклики Для України

Abstract

Стаття присвячена оцінці зарубіжного досвіду підтримки експорту сільськогосподарської продукції та на основі нього розробити практичні рекомендації по їх впровадженню у вітчизняну практику державних та регіональних органів влади. У країнах із розвиненою ринковою економікою особливе місце у системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності належить методам стимулювання національних експортерів, вкладених у забезпечення ефективної реалізації наявного експортного потенціалу. Застосування сучасних методів та інструментів стимулювання експорту сільськогосподарської продукції та продовольства грунтується на регулюванні світової торгівлі, насамперед, дотримання норм і правил Світової організації торгівлі (СОТ). Доведено, що фінансовий механізм підтримки дозволяє підприємствам-експортерам товарів та послуг ефективніше конкурувати на світовому ринку, скорочувати витрати та фіскальні платежі (однаково це стосується всіх категорій підприємців). Досвід країн, що успішно нарощують експорт продукції, показує, що ключову роль у національних системах підтримки експорту відіграє підтримка, що здійснюється спеціалізованими фінансовими організаціями -експортними кредитними агентствами. Поряд із фінансовим механізмом державної підтримки експорту не менше значення має організаційний механізм, що включає низку інструментів та механізмів сприяння підприємствам-експортерам. Сучасна підтримка національного експорту базується на взаємодії урядових та недержавних інститутів, включаючи профільні міністерства та відомства, спеціалізовані агенції та експертні центри, фінансові структури, регіональний та зарубіжний апарат. Дедалі виразніше проявляється тенденція консолідації інститутів та механізмів державної підтримки експорту там, зростання масштабів і значимості своєї діяльності. Слід зазначити, що комплексний характер заходів та механізмів підтримки експорту є визначальним чинником успішної реалізації експортного потенціалу країни. В умовах висококонкурентного світового ринку та розвитку нетарифних обмежень імпорту можливості середнього та малого бізнесу щодо самостійного розвитку експорту суттєво обмежені. У зв'язку з цим провідні країни-експортери працюють над підвищенням ефективності фінансової та організаційної підтримки експорту, у тому числі через формування нових заходів та механізмів (наприклад, системна робота зі створення сприятливого іміджу країни, політико-дипломатична підтримка, лобіювання інтересів національного бізнесу та інші).