Зміна Мінералізуючої Та Захисної Функцій Слини У Жінок Під Час Вагітності

Abstract

Мета дослідження. Встановити динаміку змін захисної та мінералізуючої функцій слини у вагітних жінок у різні триместри вагітності. Методи дослідження. Проведено огляд та лабораторні дослідження ротової рідини 210 вагітних жінок, у котрих визначалися рівень кальцію, фосфат-іонів уніфікованими методами за допомогою діагностичних наборів «Філісід-діагностика» та вміст sIgА методом радіальної імунодифузії у І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Статистично оцінили ступінь вірогідності одержаних результатів. Наукова новизна. Спостерігається поступове зростання рівня sIgA у ротовій рідині жінок зі збільшенням терміну вагітності, зокрема вміст імуноглобуліну збільшувався на 15,09 % у ІІ триместрі та на 47,17 % – у ІІІ триместрі порівняно з даними І триместру вагітності. Виявлено тенденцію до зниження загального рівня Са у ротовій рідині жінок зі збільшенням терміну вагітності, а саме: на 9,76 % у ІІ триместрі та на 12,5 % – у ІІІ триместрі відносно даних І триместру вагітності. Коливання рівня фосфат-іонів були такими: збільшення показника на 7,42 % у ІІ триместрі вагітності з подальшим його зменшенням на 12,77 % відносно даних ІІ триместру та на 4,98 % щодо вихідних даних. На тлі помірного зниження загального рівня Са у ротовій рідині вагітних жінок зі збільшенням терміну вагітності, вміст вільного іонізованого Са зменшувався значно сильніше, зокрема на 21,92 % у ІІ триместрі та на 50,85 % у ІІІ триместрі порівняно з даними І триместру вагітності. При цьому співвідношення вільний/зв’язаний Са змінювалося з 2:1 до 1:1, що свідчить про несприятливі умови для активного перебігу процесів ремінералізації емалі та є ознакою карієсогенної ситуації в ротовій порожнині. Висновки. Встановлено зниження мінералізуючого потенціалу ротової порожнини, що прогресує зі збільшенням терміну вагітності, а також зміни у місцевих захисних реакціях, що характеризуються зростанням рівня sIgA, що свідчить про погіршення карієсогенної та пародонтогенної ситуацій у ротовій порожнині вагітних, що призводить до підвищення інтенсивності каріозного процесу та уражень тканин пародонта.