Кваліметричні Моделі Ступеню Придатності Навчально-Бойового Літака До Використання В Базовій Навчальній Льотній Підготовці Курсантів

Abstract

В статті розглянуті математичні залежності узагальнених показників ступеню придатності навчально-бойового літака до виконання задач навчальної льотної підготовки курсантів від значень його визначаючих тактико-технічних характеристик. Побудовано моделі для оцінювання пристосованості літака для навчання виконанню зльоту, освоєння техніки пілотування та посадки окремо при проходженні програм початкової та основної льотної підготовки. Наявність сукупності кваліметричних моделей дозволяє у відносній шкалі вимірювання обраного за еталон літака кількісно оцінювати придатність конкретного типу навчально-бойового літака до використання в якості навчального засобу в льотній підготовці курсантів.

Удосконалена Кваліметрична Модель Навчальних Властивостей Реактивного Навчально-Тренувального (Навчально-Бойового) Літака

“…До третьої групи підходів було віднесено методику порівняльного оцінювання зразків авіаційної техніки, у якому для оцінки якості зразка використовується комплексний показник технічно-економічної досконалості [11][12]. Саме цей підхід використовувався для створення кваліметричних моделей навчальних властивостей літака до базової (початкової та основної) навчальної льотної підготовки курсантів [13][14][15][16][17], факторні простори яких встановлені шляхом аналізу змісту програм та вправ навчальної льотної підготовки курсантів, а значення коефіцієнтів при факторахвизначені на основі обробки результатів опитування групи досвідчених льотчиківінструкторів, що мають досвід у проведенні навчальної льотної підготовки курсантів. Дані фактори являють собою значення тактико-технічних характеристик (ТТХ) реактивних навчально-бойових літаків (НБЛ) і навчально-тренувальних літаків (НТЛ), що характеризують їх навчальні властивості.…”

“…Даний недолік у роботі [2] було частково усунуто шляхом побудови допоміжних інтерполяційних моделей які являють собою наближені формалізовані залежності значень деяких відповідних факторів існуючих кваліметричних моделей, а саме максимальна аеродинамічна якість, швидкість відриву та швидкість посадкова, від інших ТТХ літака, значення яких є доступними з наявних джерел науково-технічної інформації. Але решта факторів існуючих моделей [14] залишилися такими, для яких набуття інформації про їх значення все ж таки викликає труднощі.…”

“…Тому, метою статті є побудова решти допоміжних моделей для удосконалення існуючих кваліметричних моделей навчальних властивостей реактивних навчально-бойових (навчально-тренувальних). Для визначення зв'язків визначених факторів існуючої кваліметричної моделі [14] використовувались відомі з теорії аеродинаміки та динаміки польоту літака [18][19]…”

«actual Problems of Social and Humanitarian Sciences in the Conditions of Transformational Changes

“…1. На сьогодні існує багатий арсенал корекційних методів і технологій завдяки збагаченню теоретико-методологічних засад з розвитку особистості, серед яких генетико-моделюючий метод С. Д. Максименка [8] має перевагу. Серед усієї сукупності методів психологічної допомоги особам з аномальною поведінкою найбільш розробленими є подолання хімічної та нехімічної адикції та подолання відчуттів провини, втрати, страху, тривожності, агресії, посттравматичного стресу.…”

Методика Вибору Коефіцієнтів Для Побудови Кваліметричної Моделі Вибору Повітряного Судна Для Навчальної Льотної Підготовки

“…Інші групи базуються на більш розширеному підході до порівняння -коли зразки розглядаються як елементи бойового авіаційного комплексу, тобто не тільки окремо функціонуючий зразок бойової авіаційної техніки, а й елементи потрібних систем наземного забезпечення (літак -система управління силами, система технічного забезпечення, включаючи інженерно авіаційне та аеродромнотехнічне забезпечення тощо). Третя група методичних підходів розглядає бойовий авіаційний комплекс як підсистему більш високого рівня ієрархіїбойову систему, тобто при оцінюванні враховується вплив зразків, які порівнюються, на кінцеву мету функціонування бойової системи в цілому [8][9].…”