Математичне Моделювання Технологічних Процесів Каталітичної Очистки

Abstract

У цій статті представлений огляд в якому показано, як різні математичні моделі процесів каталітичної очистки використовуються в наш час. Серед них найкраще зарекомендували себе чисельні методи аналізу для розв’язку диференційний рівнянь або їх систем. Для диференційних рівнянь при описі об'єкта в динаміці необхідно задавати початкові умови та граничні умови. Для стаціонарних об'єктів, які описуються рівняннями в часткових похідних, задають тільки граничні умови. У роботах де розв’язувалися диференціальні рівняння використовувався метод переходу до нестаціонарних завдань, які апроксимувалися системами кінцевих рівнянь. Показана можливість виконання математичної обробки експериментальних даних за допомогою графічних методів та апарату інтерполювання функції. З’ясовано, що за допомогою методу скінченних різниць знайдено чисельний розв’язок крайової задачі для моделювання тепло-, масо- та вологообміну в ґрунтових масивах з урахуванням каталітичних мікро- або наночастинок. Доведено, що для моделювання нестаціонарних режимів у нерухомому адіабатичному адсорбційно-каталітичному наближенні краще використовувати одновимірну тритемпературну математичну модель. Подібну одновимірну математичну модель можна застосовувати і для опису процесу фільтрації суспензії твердих частинок через пористий тканинний фільтр. Були встановлені кінетичні закономірності процесу каталітичної гідроочищення атмосферного газойлю, на каталізаторі KF-905-1.3Q, за допомогою надійної математичної моделі, придатної для прогнозування та оптимізації найважливіших показників якості атмосферного газойлю. Таким чином, було досліджено можливість попереднього сорбційного очищення стічних вод виробництва соєвого молока сорбентами, отриманими з відходу сільськогосподарського виробництва, показана перспективність використання даних реагентів з використанням методу інтерполяційних поліномів. Також були продемонстрована математична модель для системи у динамічних режимах роботи, які підтвердили адекватність розробленої моделі реальної системи регулювання технологічним процесом каталітичного очищення газів. Показано, як за допомогою інтерполяційних багаточленів Лагранжа можна будувати аналітичні вирази, які описують залежність зміни фізико-хімічних параметрів стікної рідини від концентрації реагенту.