Моделювання Росту Систем Тріщин У Металевих Пластинах За Дії Довготривалого Розтягу І Воденьвмісних Середовищ

Abstract

Застосовуючи раніше розроблений деформаційний підхід, побудовано розрахункові моделі для визначення залишкової довговічності пластин із системами тріщин за дії довготривалого статичного навантаження і воденьвмісного середовища. Як показують експериментальні дані, воднево-механічна тріщина рухається стрибкоподібно з довжиною стрибка між максимами величин деформацій і напружень біля вершини тріщини. Визначення цієї довжини стрибка за певний час під дією водню і механічних деформацій покладено в основу створення математичної моделі поширення воднево-механічної тріщини. Модель застосовано до визначення залишкової довговічності пластини з різними типами систем воднево-механічних тріщин: періодичною, двоякоперіодичною та періодичною системою паралельних тріщин. Встановлено залежність залишкової довговічності пластини від силового параметра навантаження, концентрації водню і геометричних параметрів систем тріщин.