Мікрокристалізація Слини Як Маркерний Показник Фізіологічних Та Патофізіологічних Процесів

Abstract

Представлена робота присвячена дослідженню нових підходів до неінвазивних методик на прикладі мікрокристалізації слини. Слина – як одна з біологічних рідин яку можна зібрати атравматичним шляхом, стає майбутнім критерієм оцінки в медико-біологічній галузі, що дає змогу діагностики фізіологічних та патофізіологінчих процеси в живих системах в тому числі і в людському організмі. Спираючись на наукові дослідження європейських та вітчизняних вчених вирізняють 5 типів мікрокристалізації слини. В роботах вчених описане структуроутворення різних типів кристалів та організації мікрокристалічного малюнку біологічного зразка. Проведена оцінка та порівняння різних патофізіологічних процесів та кристалізацією слини, що створює підстави для введення цього критерію як важливого підчас діагностичних заходів. В умовах хронічного стресу на фоні агрессивного, тривалого по часу подразника відбувається поява ІV типу мікрокристалізації слини, та зміна співвідношення між ІІ та ІІІ типом мікрокристалізації слини в залежності від сили стресора. При захворюваннях органів травлення різні типи кристалізації характерні для різних типів кислотності шлунку, чим вища кислотність тим вищій номер типу кристалізації, так само як з ураженням панкреатобіліарної системи. Карієсогенні ураження, в стоматології, характеризуються здатністю емалі чинити опір, тобто бути резистентними, найчастіше, це І тип мікрокристалоутворення. Дослідження слини є багатообіцяючою методикою для подальшого розвитку що дозволить використовувати її більш широко.