Нечітке Моделювання Запиленості Атмосфери В Місті Києві

Abstract

На основі моделі нечіткої логіки розраховано індекс запиленості атмосферного повітря в місті Києві за результатами вимірювання концентрації твердих часток типу РМ1, РМ2.5 і РМ10 станціями екологічного моніторингу. Модель має 301-бальну шкалу, яка на своїх границях є сумісною зі шкалою визначення індексу якості повітря AQI від агенції ЕРА (США). Модель побудована за алгоритмом Мамдані, має три входи і один вихід із трьома функціями належності кожній. Вхідні дані є значеннями концентрації твердих часток типу РМ1, РМ2.5 та РМ10. База нечітких правил має 27 формул нечіткого виведення. Модель розроблена в пакеті MATLAB і може бути основою експертної системи з оцінювання рівня небезпеки для здоров’я людини за результатами вимірювання концентрації твердих часток, перш за все фракцій із малою дисперсністю.

"In a Tangled Morass of Definitions and Permutations That Grows as Relentlessly as the Fungus in «the House of Usher»": Attributive Features of the Horror Genre

“…Отже, неабияка зацікавленість жанром жахів у ХХ-ХХІ ст. пов'язана не лише з розвитком кіноіндустрії та попкультури, а й з тими зрушеннями, які відбуваються в людській свідомості [1]. Ця властивість горору вказує на його зв'язок із готичною літературою, яка, на думку Джесса Невінса, стала почасти реакцією спротиву просвітницькому раціоцентризму [32, c. 19].…”

“…Алегоричність горору дозволяє йому проникати в інші типи оповіді. Джек Морган наголошує, що, наприклад, література ранньої високої готики (як ми зауважили вище, попередниці горору) тяжіла до реалістичного чи "квазіреалістичного" вираження, до "природного надприродного" [31, c. 40 Утім, найбільші труднощі спричиняє трикутник "горортрилер -фантастика", адже базові характеристики одного жанру віднаходимо в іншому [1]. Розмежувати першу нескладно, адже наявність саспенсу в горорі не є вирішальною.…”

“…Чимало дослідників сходиться на тому, що темне фентезі лише створює в читача відчуття про минулий страх. Насамперед такі твори фокусуються на фантастичних, а не жахаючих елементах [1]. Крім того, естетична цінність фентезі багато в чому залежить від онтологічного відокремлення фікційного світу від нашого власного.…”

“…Схожої думки дотримується українська дослідниця Олена Божко. За її словами, література жахів реалізуються за формулою: емоції персонажів = відгук читачів, тож значна частина сюжету припадає саме на описи внутрішніх станів героїв [1]. Зауважимо одразу, що особливо актуальним обговорення тілесності постає в контексті субжанру, так званого "body horror" 1 [13].…”

“…Тож, щоб зрозуміти причини зацікавлення горором, варто припустити, що головною спонукою до задоволення є не так споглядання якогось чудовиська, як та оповідна модель, у структуру якої це чудовисько вписане [16]. На рівні формальної організації в текстах літератури жахів переважає наративна структура складного сюжетотворення, яка розгортається за схемою: 1) початок (поява чудовиська); 2) виявлення себе (чудовисько проявляє в різний спосіб); 3) підтвердження (герой пересвідчується у присутності чудовиська); 4) конфронтація (зіткнення, боротьба героя з чудовиськом) [1].…”