Нові Підходи До Післяопераційного Лікування Хворих На Вузловий Зоб І Автоімунний Тиреоїдит

Abstract

Актуальність. Оксидантний стрес — багатофакторний процес, що включає численні метаболічні шляхи в клітині. Гормони щитоподібної залози відіграють значну роль у виробництві активних форм кисню за рахунок їх здатності прискорити основний метаболізм і змінювати частоту дихання в мітохондріях. З іншого боку, гормони щитоподібної залози також відрізняються від антиоксидантних механізмів клітин різними шляхами, створюючи тим самим багатоваріантну ситуацію, результат якої тяжко передбачити. Метою даного дослідження було вивчення активності оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту та їх зміни внаслідок застосування альфа-ліпоєвої кислоти в передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Активність оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози вивчалась у 80 хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту в до- та післяопераційному періодах. Результати. У дослідженні було встановлено, що в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту спостерігаються активація пероксидації та підвищення функціональної здатності антиоксидантних елементів захисту в крові та тканині щитоподібної залози. Висновки. Включення альфа-ліпоєвої кислоти в комплексне лікування таких хворих сприяє зниженню активності пероксидних процесів, активації антиоксидантних систем захисту та більш швидкому відновленню функції щитоподібної залози.