Образ Василя Єрошенка В Освітленні Івана Корсака

Abstract

У статті розглянуто художній образ Василя Єрошенка, створений у нарисі «Василь Якович. Класик японський», вміщеному в книзі художньо-документальних оповідань відомого українського письменника і журналіста Івана Корсака «Імена твої, Україно» (Луцьк, 2007). Автор зумів адекватно змалювати постать маловідомого нині письменника-гуманіста, тифлопедагога, поліглота, есперантиста В. Єрошенка, який мав українське коріння по батьківській лінії. Він писав прозу, поезію і публіцистику японською, російською, українською мовами та есперанто, добре знав англійську, японську, китайську, туркменську та інші мови. Незважаючи на сліпоту, Василь Якович побував в Англії, Німеччині, Бельгії, Індії, Бірмі, Таїланді, Китаї, Японії, Туркменістані, Фінляндії, на Чукотці, наприкінці життя повернувся додому, помер і похований на батьківщині – у слободі Обухівка на Білгородщині (тепер знаходиться на території Росії). Завдяки художньому прийому – спогадам приреченої людини – волинському авторові вдалося у стислій формі подати основні факти з життя митця, створити майстерний художній образ. Документи (відгуки, уривки з передмови до перекладів, газетні рецензії, спогади) сприяли унаочненню белетристично опрацьованого матеріалу, його достовірності та переконливості. Для посилення образу авторка статті використала приклади-ілюстрації, взяті з кількох текстів «Чукотських оповідань» В. Єрошенка – «Чукотська ідилія», «Чукотська легенда» і «Шахова триходівка». Вони засвідчують гуманістичні погляди письменника, любов і повагу до народів Півночі, що жили в гармонії з Матір’ю-Тундрою, та засуджують утручання чужинців-росіян із фальшивою комуністичною ідеологією, які призводять до руйнації віками усталених традицій у природі та в суспільному житті.