Оптимізація Місцевого Знеболювання М’яких Тканин Бокової Ділянки Обличчя Шляхом Застосування Розроблених Методик Анестезій Лицевих Гілок Поверхневого Шийного Нервового Сплетення

Abstract

Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоОптимізація місцевого знеболювання м'яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення Резюме. Бокова ділянка обличчя, що складається з виличної, привушно-жувальної та щічної ділянок, іннервується гілками трійчастого нерва: виличним, вушно-скроневим, щічним, підборідним нерва-ми, а також гілками від поверхневого шийного нервового сплетення: великим вушним та поперечним шийним нервами. Знеболити великий вушний нерв та поперечний нерв шиї можна за допомогою класичної методики Брауна -блокада цих нервів здійснюється по задньому краю груднино-ключич-но-соскоподібного м'яза в точці Ерба. В сучасній клінічній хірургії анестезія вказаних нервів дося-гається під час блокади поверхневого шийного нервового сплетення. Однак під час проведення цієї методики місцевої анестезії є висока ймовірність ушкодити ін'єкційною голкою зовнішню яремну вену. Через ризики місцевих ускладнень цей спосіб місцевого знеболювання не може застосовуватись в амбулаторній хірургічній стоматологічній практиці. Мета дослідження -оптимізувати місцеве знеболювання м'яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик провідникових анестезій лицевих гілок великого вушно-го нерва й поперечного нерва шиї, оцінити їх ефективність за допомогою клінічних та нейрофункціо-нальних методів дослідження. Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 39 планових хворих різної статі віком від 18 до 60 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. При локалізації патологічних процесів (до-броякісних новоутворень, келоїдних рубців, нориць, мігруючих гранульом) у привушно-жувальній ді-лянці (21 випадок) хірургічні втручання проводили під місцевими провідниковими анестезіями вушно-скроневого нерва, лицевих гілок великого вушного нерва та поперечного нерва шиї. При локалізації патологічних процесів у щічній ділянці (18 випадків) хірургічні втручання виконували під місцевими провідниковими анестезіями щічного, підборідного нервів та лицевих гілок поперечного нерва шиї (за показаннями). Блокаду лицевих гілок великого вушного нерва проводили вздовж заднього краю гілки нижньої щелепи -від кута до основи шийки суглобового відростка. Блокаду лицевих гілок поперечного нерва шиї проводили вздовж нижнього краю нижньої щелепи. Індивідуальні анатомічні особливості лицевого відділу голови у хворих визначали за лицевим індексом, за формулою Гарсона. Досліджували тактильну та больову. Для об'єктивної оцінки ефективності розпрацьованої методики блокади велико-го вушного нерва використовували стимуляційну ЕМГ. При оцінці стану тактильної та больової чут-ливості у хворих перед проведенням планових хірургічних втручань на боковій ділянці обличчя ми дослідили, що патологічні процеси не впливали на сенсорну функцію обстежуваних ділянок. Результати досліджень та їх обговорення. Після анестезії лицевих гілок великого вушного нерва за розпрацьованою нами методикою виявлено, що у всіх випадках зне...