Особливості Географічного Профілювання У Правоохоронних Органах

Abstract

Проаналізовано інструменти, організацію і тактику проведення географічного профілювання за серійними злочинами. Окреслено теоретичне підґрунтя для складання географічних профілів та стисло розкрито його зміст. Зазначено необхідність урахування місцевих факторів для правильного складання географічного профілю, проаналізовано придатність застосування географічного профілювання для різних категорій злочинів. Розкрито окремі організаційно-тактичні прийоми і способи складання географічних профілів та розглянуто декілька наукових підходів до такої діяльності. Проаналізовано емпіричний матеріал стосовно визначення відстаней від точок прив’язки до місць вчинення злочинів для різних видів правопорушень, а також вплив на ці відстані різних соціально-демографічних факторів. Вивчено окремі програмні рішення для реалізації завдань географічного профілювання. Наведено приклади.

Characterization of the guiding principles of the implementation of the law enforcement activity model based on data (Data-Driven Approaches to Crime and Traffic Safety / DDACTS)

“…Концептуальні та науково-практичні аспекти проактивної моделі правоохоронної діяльності, яка причину скупчень кримінальних проявів та дорожньо-транспортних пригод вбачає у місцевості як базовій кримінологічній детермінанті досліджували переважно зарубіжні вчені, зокрема: М. Bina, F. Graziano, S. Bonino [1], Ch.Brace, M. Whelan, B. Clark, J. Oxley [2], M. Junger, R. West, R. Timman [3], та ряд інших вчених. Вітчизняні вчені досліджували переважно способи картографування злочинності: А. Бова [4], О. Манжай, А. Потильчак [5], О. Бугера [6] А. Бабенко [7] та інші, проте комплексних наукових досліджень саме керівних принципів реалізації моделі правоохоронної діяльності на основі даних (DDACTS) проведено не було.…”