Особливості Організації Хірургічної Допомоги Та Лікувально-Евакуаційних Заходів В Умовах Пандемії COVID-19

Abstract

Вступ. Надання хірургічної допомоги та ефективне здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії є актуальним питанням, яке потребує розробки нової концепції інфекційного контролю і формування безпечного середовища для пацієнта та персоналу. 
 Мета роботи – вивчити особливості організації надання хірургічної допомоги та здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19.
 Матеріали та методи. За допомогою історичного, бібліографічного і порівняльного аналізу та системного підходу проведено узагальнення даних літератури стосовно санітарно-епідеміологічних та лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії нової коронавірусної інфекції у Збройних Силах України.
 Результати. В статті розглянуто матеріали сучасних світових стандартів з цього питання і узагальнено власний досвід Військово-медичного клінічного центру Східного регіону. З врахуванням стандартів і настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я та Центру з контролю і профілактики захворювань, запропоновано ранжований підхід до визначення можливості, доцільності та безпеки виконання хірургічних втручань у ЗОЗ МО України. Та запропоновано порядок організації надання хірургічної допомоги та здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19. Особлива увага приділена поділу пацієнтів на категорії, в залежності від конкретної клінічної ситуації та якомога більш ранньому розділенню потоків хворих і виключення можливості їх змішування.
 Висновки. Для безпечної організації надання хірургічної допомоги та лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19, необхідно забезпечити: суворий контроль санепід режиму та заходів інфекційного контролю; «повітряну ізоляцію»; мінімізацію контактів; розділення потоків хворих на «чистих» та потенційно заражених; чітку пріоритетизацію виконання процедур; ранжоване надання допомоги. Для цього було запроваджено і має підтримуватись: суворе обмеження доступу сторонніх осіб на територію закладів охорони здоров’я (ЗОЗ); максимальне розвантаження госпітальної бази, розрідження хворих, ранжоване скорочення обсягу надання допомоги; посилення контролю за дотриманням санітарних вимог, заходів деконтамінації та санепіднагляду; убезпечення виконання аерозольгенеруючих процедур, в т.ч. лапароскопічних втручань; забезпечення співпрацівників засобами індивідуального захисту та контроль за їх використанням у повному обсязі; розробка чіткого алгоритму сортування і маршрутизації хворих; навчання персоналу.