Особливості Перебігу Вегетативних Порушень У Хворих, Які Перебувають На Програмному Гемодіалізі, З Урахуванням Наявності У Них Цукрового Діабету 2-Го Типу

Abstract

Мета – провести порівняльний аналіз клінічних проявів вегетативних порушень у хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі, з урахуванням наявності у них цукрового діабету 2-го типу.
 Матеріал і методи. У дослідження залучено 93 хворих, які лікувались у 2019 р. у центрі нефрології та діалізу м. Полтава. Залежно від стадії хронічної хвороби нирок (ХХН) виокремлено дві групи хворих – 44 хворих (47,3 %), що перебувають на програмному гемодіалізі (дослідна група – ДГ) та 49 хворих (52,7 %) з ХХН І–ІІ стадій (контрольна група – КГ), у кожній з яких хворі були стратифіковані на дві підгрупи: з наявністю цукрового діабету 2-го типу (ЦД) та без ЦД: у ДГ 20 і 24 пацієнти, у КГ 26 і 23 пацієнти відповідно. Для виявлення ознак вегетативних порушень використовували опитувальник А. М. Вейна. Вегетативну дисфункцію діагностували коли сумарний бал перевищував 15. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel, застосовуючи варіанти статистичного обчислення (середньоквадратичне відхилення, середнє арифметичне, стандартну похибку). Вірогідність відмінностей між порівняльними групами визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента.
 Результати. У результаті анкетування пацієнтів за стандартизованим опитувальником А. М. Вейна встановлено, що у хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі з ЦД у сукупності відповідей хворих ознаки вегетативних розладів оцінювалися (46,1±9,1) балів при мінімально-максимальних значеннях (19–58), тоді як у контрольній групі з ЦД (11,4±3,1) балів, при мінімально-максимальних значеннях (7–18), р<0,001. Таке саме значення отримано і при порівнянні ДГ без ЦД (34,8±4,6) балів, при мінімально-максимальних значеннях (17–43) і КГ без ЦД (9,4±2,5) балів, при мінімально-максимальних значеннях (7–15), р<0,001. Частота виникнення вегетативної дисфункції у пацієнтів ДГ з ЦД та ДГ без ЦД не мала статистично значимої різниці (р<0,05), але сама вегетативна дисфункція у групах відрізнялася за структурою.
 Висновки. Прояви вегетативної дисфункції у пацієнтів з хронічною хворобою нирок з цукровим діабетом 2-го типу відрізняються за структурою від проявів у хворих з хронічною хворобою нирок без цукрового діабету. Зі зростанням стадії хронічної хвороби нирок у пацієнтів з цукровим діабетом та без цукрового діабету відзначалося збільшення проявів вегетативної дисфункції, які не усуваються проведенням сеансів гемодіалізу.