Патогенетична Роль Зниження Резистентності Слизового Бар’єра При Коморбідному Перебігу Пептичної Виразки Дванадцятипалої Кишки Та ГЕРХ

Abstract

Установлено, що загострення пептичної виразки дванадцятипалої кишки й гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) характеризується вірогідним зниженням резистентності слизового бар’єра гастродуоденальної зони внаслідок посилення деградації сіалопротеїнів, колагенових білків, зниження продукції фукопротеїнів слизу, активації перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту слизової оболонки. Доповнення антисекреторної терапії мелатоніном при поєднанні пептичної виразки дванадцятипалої кишки й ГЕРХ сприяє покращенню психосоматичного стану і покращенню факторів захисту слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони.