Перспективи Використання Жирового Тіла Щоки Для Закриття Дефектів Альвеолярних Відростків Щелеп

Abstract

Резюме. В сучасній хірургічній стоматологічній практиці лікарі часто стикаються з необхідністю закриття дефектів м’яких тканин ротової порожнини. Дослідження останніх років спрямовані на розробку таких методів операції, які б забезпечували санацію запального вогнища, відродження фізіологічних процесів на місці дефекту м’яких тканин, або ж створювали умови для їх відновлення і забезпечували б повноцінну функцію. Мета дослідження – проаналізувати і вивчити літературні дані різних методів застосування жирового тіла щоки (ЖТЩ) для аутотрансплантації при закритті дефектів щелепно-лицевої ділянки порівняно з використанням інших трансплантатів. За останні роки великого поширення набули методи реконструктивної пластики шляхом використання аутотранс­плантатів. У літературі є дані про позитивні результати хірургічного закриття дефектів тканин за допомогою аутотрансплантації жирової тканини і, зокрема, жирового тіла щоки. Жирове тіло щоки має власну сполучнотканинну капсулу та добре розвинену судинну сітку, що забезпечує живлення трансплантата і швидке загоєння післяопераційної рани; не потребує попередньої підготовки та адаптації до реципієнтного ложа. Це дозволяє використовувати його у щелепно-лицевій хірургії для закриття дефектів верхньої щелепи, усунення орально-антрального з’єднання, при реконструкції інтраоральних дефектів, таких, як орально-антральна фістула, при втраті кісткової маси нижньої щелепи у ділянках молярів та премолярів, для усунення дефектів при онкологічних патологіях обличчя. Вигідне анатомічне розташування, добре кровопостачання і практично повна відсутність іннервації жирового тіла щоки полегшує завдання хірурга і дає кращі результати операцій. Дослідження доводять процес епітелізації ран на один тиждень після операційного втручання і стабільний клінічний перебіг без ускладнень у віддалені терміни спостереження, що є актуальним у використанні жирового тіла щоки у сучасній щелепно-лицевій хірургії з метою удосконалення існуючих та розробки нових методів аутотрансплантації.