Вступ. Однією з ефективних технологій в сучасній війні є застосування дистанційно пілотованих літальних апаратів. Поглиблене вивчення показників важкості та напруженості трудового процесу операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) відкриває можливості підвищення якості діагностики та профілактики негативного впливу поєднаної дії на їхній організм шкідливих факторів трудового процесу та професійного середовища, збереження здоров’я та зменшення плинності висококваліфікованих кадрів, тому вирішення даної проблематики є актуальним.
Мета. Вивчити вплив факторів, що сприяють формуванню напруженості праці, на організм зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі.
Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо відчуття впливу факторів трудового середовища, що сприяють формуванню напруженості праці під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3.
Результати. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів трудового середовища, та виділено приховані фактори, які формують їх функціональний стан. Показано склад та пов’язані з ним функції прихованих факторів для груп «гіпернапружених» та «гіпонапружених» операторів, що корінним чином відрізняються, як за своєю структурою, так і вагою окремих компонентів;. Вага обох прихованих факторів у досліджених групах суттєво не відрізняється, що підтверджує велику значимість цих факторів при формуванні напруження праці. Виявлене існування неоднакових компенсаторних механізмів при формуванні напруженості праці свідчить про наявність різноманіття підходів до виконання професійної роботи, оцінку переваги будь якого з них ще потрібно проводити.
Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів трудового середовища, які умовно названо «гіпернапружені» і «гіпонапружені» та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик, тривалості дії певних компонентів трудового навантаження. Виділено два прихованих фактори, які формують функціональний стан «гіпернапружених» операторів БпАК та сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 57,1%. Перший з них «активність оператора» пояснює 31,3% загальної дисперсії вихідних даних та має дві достовірно пов’язані з ним складові: «рівень психологічної напруги при виконанні функціональних обов’язків» і «час пасивної роботи за робочий день без зовнішніх дій». Другий прихований фактор: «ризик для власного життя та здоров’я» пояснює 28,8% загальної дисперсії вихідних даних. Виділено два прихованих фактори, які формують функціональний стан «гіпонапружених» операторів БпАК, та сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 53,2%. Перший прихований фактор «відповідальність за безпеку інших осіб» пояснює 29,0% загальної дисперсії вихідних даних. Другий прихований фактор, «психологічної напруги при виконанні функціональних обов’язків» пояснює 24,2% загальної дисперсії вихідних даних.
