Підготовка Майбутніх Учителів Української Мови І Літератури До Організації Дозвіллєвої Діяльності Старшокласників Засобами Медіаосвіти

Abstract

Didactic system of formation of research competence of the future biology teachers is defined as a unity of interrelated and interdependent blocks: motivational and purposeoriented, substantial, activity-oriented and diagnostically-resultant. These blocks are connected by the same functional aim and unity of governing, and together they create the inner structure and the hierarchy of this system. The peculiarities of these blocks and the way they reciprocate with each other and the surroundings create the functioning of the system.The main factors that show and analyze the process of acquiring the research competence by the future biology teachers are defined within the scope of motivational and purpose-oriented block. These factors are social demand and personal motivation. Suitable approaches to the studying process and didactic principles that contribute to formation of research competence are outlined in this article.In the substantial block the components of research competence are defined, and the abilities students need to acquire are outlined through these components. This, in its turn, determines the content of vocational training. The conditions, methods and means of studying, forms of organization of educational process and the stages conducive to the formation of research competence of the future biology teachers are described in activity-oriented block.The criteria, indicators and stages of formation of research competence are defined in diagnostically-resultant block. Didactic system of formation of research competence of future biology teachers is given.The approbation of this didactic system in the process of vocational training of the future teacher of other fields of environmental studies is in prospect.

Редагування Як Лінгвометодична Технологія В Професійній Підготовці Магістрів-Філологів

“…Професійну компетентність учителя української мови та літератури О. Семеног визначає як «інтегральну особистісну якість, що включає педагогічну, психологічну, лінгвістичну, комунікативну, фольклорну, літературну, етнокультурознавчу, методичну, інформаційну, дослідницьку компетенції й виявляється на високому рівні готовності філологів до педагогічної діяльності» [1]. Важливе значення в процесі становлення компетентних учителів-словесників має формування лінгвістичної компетенції, що є невіддільною складовою їхньої професійної діяльності.…”

“…Сучасні вимоги до викладання української мови, формування культуромовної особистості магістра філології актуалізують потребу в спецкурсах, які «виконують функцію інтеграційної ланки між філологічним, психолого-педагогічним, методичним блоками професійної підготовки» [2]. На магістерському освітньому рівні підготовки магістрів-філологів у педагогічному університеті таку функцію може виконувати, на нашу думку, спецкурс «Редагування наукового тексту».…”

До Проблеми Формування Метанавичок Майбутніх Учителів-Філологів

“…мислення, філологічний смак; активно застосовувати методи й прийоми навчання у практичній діяльності; вести наукові пошуки в галузі мовознавчих, літературознавчих, психолого-педагогічних дисциплін; використовуючи різноманітні методи наукового дослідження; розвивати потребу та вміння самостійно поповнювати свої знання за фахом; бути мобільним, «гнучким» до різних нововведень, тобто бути професійно компетентним [5,31].…”

“…Звернімося до зарубіжного досвіду. Так, «Професійна підготовка майбутніх учителів-словесників» у американському досвіді -це актуальні питання підготовки «завтрашнього» вчителя, потреби інтелектуалізації праці педагога, проблеми його психологічного стану, що виникають під впливом організаційних негараздів, тиску, постійної громадської критики тощо [5,84]. Справді, внутрішні переживання вчителя є вкрай важливими і разом із тим недостатньо вивченими й зреалізованим, оскільки констатуємо непоодинокі випадки професійного вигорання, виснаження нехтування психологічним станом наставника.…”

“…Разом із тим, на основі аналізу численної літератури, констатуємо орієнтовну узагальнену модель випускника американських ЗВО та майбутнього вчителя-словесника, як-от: він повинен мати ґрунтовну спеціальну підготовку; володіти здатністю до узагальнення; контекстуальними знаннями, що дозволяють ураховувати особливості соціально-економічного, культурного, екологічного середовища педагогічної діяльності; відзначатися адаптивними здібностями; вміннями передбачати зміни в суспільстві; орієнтуватися в освітніх технологіях і застосовувати найдоцільніші; навички міжособистісного спілкування; знати професійну етику; дотримуватися етичних принципів і норм професійної поведінки у практичній діяльності; вміти довести свою потребу на ринку праці; мати постійну мотивацію до безперервного вдосконалення й підвищення рівня професійних знань [5,90]. Отже, перераховані складові дозволяють констатувати необхідність формування надерудованої особистості, готової докладати надзусиль задля творчої реалізації та безперервної індивідуальної самоосвіти; всебічного розвитку вихованців.…”