Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Аннотация. В научно-педагогической литературе концепция научного образования С.И. Гессена представлена в единичных статьях отдельных исследователей, но в настоящее время она заслуживает пристального внимания ввиду ряда причин: наличия необходимости повышения уровня научной грамотности населения России; отсутствия общепринятой концепции научной грамотности в российской педагогике; необходимости разграничения понятий «естественнонаучная грамотность» и «научная грамотность»; отсутствия обоснованной модели формирования научной грамотности в процессе образования. Цель исследования -определить корреляцию понятий «естественнонаучная грамотность» и «научная грамотность» и значимости предлагаемого С.И. Гессеном практического воплощения научного образования в современных условиях. Задачи исследования -сопоставить современную концепцию научной грамотности с теорией научного образования С.И. Гессена и определить теоретический вклад данной теории в проблему разграничения понятий «научная грамотность» и «естественнонаучная грамотность». Основные положения теории научного образования С.И. Гессена сопоставлены с концепцией научной грамотности, представленной в научных работах Нормана Ледермана, профессора Технологического института штата Иллинойс, и рамочных документах международного исследования PISA. Выявлено сходство основных положений теории научного образования, разработанной С.И. Гессеном, и современных прагматических концепций научной грамотности. Этот вывод позволил нам опираться в нашем исследовании на философскоантропологический подход. Обоснованы разграничения двух видов грамотности: научной и естественнонаучной, выявили иерархическое отношение видов грамотности. Предложена модель структуры научной грамотности, базирующаяся на пяти компетенциях.Ключевые слова: научная грамотность, концепция научного образования, модель формирования научной грамотности школьников, научное знание, научный метод
Аннотация. В научно-педагогической литературе концепция научного образования С.И. Гессена представлена в единичных статьях отдельных исследователей, но в настоящее время она заслуживает пристального внимания ввиду ряда причин: наличия необходимости повышения уровня научной грамотности населения России; отсутствия общепринятой концепции научной грамотности в российской педагогике; необходимости разграничения понятий «естественнонаучная грамотность» и «научная грамотность»; отсутствия обоснованной модели формирования научной грамотности в процессе образования. Цель исследования -определить корреляцию понятий «естественнонаучная грамотность» и «научная грамотность» и значимости предлагаемого С.И. Гессеном практического воплощения научного образования в современных условиях. Задачи исследования -сопоставить современную концепцию научной грамотности с теорией научного образования С.И. Гессена и определить теоретический вклад данной теории в проблему разграничения понятий «научная грамотность» и «естественнонаучная грамотность». Основные положения теории научного образования С.И. Гессена сопоставлены с концепцией научной грамотности, представленной в научных работах Нормана Ледермана, профессора Технологического института штата Иллинойс, и рамочных документах международного исследования PISA. Выявлено сходство основных положений теории научного образования, разработанной С.И. Гессеном, и современных прагматических концепций научной грамотности. Этот вывод позволил нам опираться в нашем исследовании на философскоантропологический подход. Обоснованы разграничения двух видов грамотности: научной и естественнонаучной, выявили иерархическое отношение видов грамотности. Предложена модель структуры научной грамотности, базирующаяся на пяти компетенциях.Ключевые слова: научная грамотность, концепция научного образования, модель формирования научной грамотности школьников, научное знание, научный метод
У статі представлено результати емпіричного дослідження духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти, що набуває особливої значущості в контексті конструктивного розвитку особистості в складних умовах сьогодення. Висвітлено індикатори духовно-ціннісної складової Я-концепції, зокрема, самоцінність (цінність Я) як характеристика прийняття особистістю власної цінності та цінність самотворення як процесу вибудовування себе на основі ствердження духовного начала як визначального у процесі творення себе. Наведено результати факторного аналізу, зва яким виявлено амбівалентний, суперечливий характер ціннісних орієнтацій вчителів закладів загальної середньої освіти, протиставлення в уявленнях учителів свободи й здоров’я; цікавої роботи й життєвої мудрості тощо. Презентовано авторську методику «»Цінність самотворення», за результатами якої визначено достатній рівень прояву даного феномену лише у близько третини досліджуваних. Загалом констатовано недостатній рівень духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів у доволі значної кількості досліджуваних. Наведено результати дисперсійного аналізу, за яким установлено гендерно-вікові відмінності духовно-ціннісної складової освітян, зокрема те, що вчителі жіночої статі, особливо старші за віком, характеризуються вищими рівнями духовно-ціннісної складової Я-концепції порівняно із вчителями чоловічої статі. Окреслено перспективи подальшого дослідження, які полягають в обґрунтуванні та апробації програми розвитку духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти в умовах післядипломної освіти. Ключові слова: Я-концепція, ціннісні орієнтації, цінність самотворення, вчителі, заклади загальної середньої освіти, цінність Я, духовно-ціннісна складова Я-концепції.
У сучасних умовах світового економічного ринку надзвичайно важливою стає роль морського і внутрішнього водного транспорту, оскільки понад 80% міжнародної торгівлі відбувається морським шляхом. Зростання кількості суден і їх характеристик вимагає посилення заходів щодо підвищення безпеки судноплавства. Проблема стає особливо актуальною через цифрову трансформацію та революцію в інформаційних технологіях, а також в умовах непередбачуваних природних умов та інтенсивного трафіку. У контексті важливості безпеки судноплавства, важливим є розвиток технологій, які впливають на обсяги судноплавства, а також на регулювання і норми управління. Зокрема, проблеми технічного та людського фактору, а також діджиталізація в сфері судноплавства, на які впливає тотальна цифрова трансформація, визначають актуальність питання. Зазначається, що несумісність нормативно-правових актів і дефіцит відповідних міжнародних стандартів управління судноплавством можуть призвести до небезпеки. Зокрема, людський фактор визнається головним чинником аварій на судах, і Міжнародна Морська Організація акцентує увагу на безпеці екіпажів. Україна, яка стикається з блокадою морських портів через військову агресію, виявляє необхідність підвищення безпеки не лише в акваторії морських портів, але й на річці Дніпро. Ситуація створює необхідність аналізувати та зменшувати вплив факторів, які суттєво впливають на рівень безпеки судноплавства. Мета статті полягає в узагальненні результатів наукових досліджень для визначення шляхів підвищення безпеки судноплавства. Зазначається, що дослідження в напрямках зменшення впливу технічних, організаційно-правових і психофізіологічних факторів вважаються найбільш перспективними для подальшого вдосконалення безпеки судноплавства. Ключові слова: безпека судноплавства, морський та річковий транспорт, міжнародна торгівля, міжнародні стандарти, технічний фактор, людський фактор, нормативно-правові акти, інформаційні технології, цифрова трансформація, аварійність на суднах, регулювання судноплавства.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.