Актуальність статті обумовлена тим, що російсько-український конфлікт демонструє: сучасні війни ведуть не лише на полях бою, а й у сфері економічного тиску. росія використовує санкції, енергетичні шантажі та кібератаки для послаблення української економіки, що свідчить про необхідність ретельного аналізу методів економічної стійкості у відповідь на подібні загрози. Дослідження, які спрямовані на розвиток механізмів забезпечення безперебійної роботи економіки під час кризи, включно з мобілізаційною готовністю, є вирішальними для національної стійкості. Тому головною метою статті є дослідження ролі й місця процесів забезпечення воєнно-економічної стійкості, яка є важливою не тільки для поточних потреб національної безпеки, а й для формування системи довгострокової стійкості держави. Вивчення і впровадження успішних закордонних практик допоможе Україні не лише протистояти нинішнім загрозам, а й закласти міцний фундамент для відновлення після війни. Основними результатами статті є те, що в ній: проаналізовано публікації, в яких розглядається питання щодо воєнно-економічної стійкості та безпеки; представлено теоретичні концепції визначення ролі та місця процесів забезпечення воєнно-економічної стійкості держави в системі національної безпеки; сформовано основні теоретичні аспекти дослідження питань стосовно воєнно-економічної стійкості держави; визначено основні складові воєнно-економічної стійкості, а також надано оцінку їхній пріоритетності. Матеріали статті можуть бути корисними представникам економічної галузі держави, фахівцям у галузі державного управління та оборонного менеджменту та управління оборонними ресурсами, а також науковцям і дослідникам.