Роль Моніторингу Показників Гемодинаміки Й киснево-Транспортної Функції У Пацієнтів Із Тяжкою Політравмою В Гострому Періоді

Abstract

Мета роботи: встановити взаємозв’язок клінічних і лабораторних показників шоку й оцінити роль моніторингу гемодинамічної та киснево-транспортної функції у пацієнтів із тяжкою політравмою в гострому періоді. Матеріали та методи. Обстежені 70 пацієнтів із тяжкою політравмою, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» за період з 2014 по 2019 р. Оцінку киснево-транспортної функції проводили розрахунковими методами за рівняннями Фіка, визначаючи індекс доставки кисню, індекс споживання кисню та коефіцієнт екстракції O2. За допомогою методики неінвазивного розрахункового безперервного вимірювання серцевого викиду (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки. Результати. При госпіталізації у хворих відмічалось зниження середнього артеріального тиску і зростання частоти серцевих скорочень в середньому до 53,2 ± 2,0 мм рт.ст. і 113,9 ± 3,2 уд/хв відповідно, зменшення рівня гемоглобіну в крові — 86,8 ± 5,6 г/л (р < 0,001), зменшення індексу доставки кисню до 381,0 ± 7,8 мл/хв/м2, індексу споживання кисню до 118,7 ± 1,1 мл/хв/м2, компенсаторне зростання коефіцієнту екстракції кисню вище 0,3, суттєве зниження порівняно з нормою серцевого викиду — 3,46 ± 0,10 л/хв та серцевого індексу — 2,18 ± 0,08 л/хв/м2. Нормалізація центральної та периферичної гемодинаміки, показників киснево-транспортної функції на фоні інтенсивної терапії відбувалася протягом перших 12 годин з моменту травмування. Висновки. При тяжкій політравмі в перші години відмічаються церебральні (8,0 ± 1,0 бала за шкалою коми Глазго), циркуляторні та респіраторні шокові порушення, що зумовлює потребу в якісному моніторингу клінічних параметрів та відповідній інфузійній інтенсивній терапії. Тяжкість перебігу політравми вірогідно асоціюється протягом 1-ї та 2-ї доби з рівнем систолічного артеріального тиску нижче 115–120 мм рт.ст. (площа під кривою (AUC) = 0,766, AUC = 0,862, AUC = 0,711; р < 0,001) і кількістю балів за шкалою коми Глазго при госпіталізації ≤ 12 балів (AUC = 0,758; р < 0,001) з високим показником чутливості — 82,4 % (р < 0,001). Проведення індивідуалізованої цілеспрямованої моніторинг-керованої інфузійної терапії із застосуванням методики неінвазивного esCCO дозволяє забезпечити нормалізацію гемодинаміки, перфузії та кисневого статусу у пацієнтів з тяжкою політравмою протягом перших 12 годин інтенсивної терапії.