Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Вступ. Стабілізаційні пункти виконують завдання в першому ешелоні надання медичної допомоги на відстані 3–7 км від лінії зіткнення. У них працюють анестезіологи, хірурги, медсестри, фельдшери, анестезисти, водії-санітари і водії. Від злагодженої роботи та професіоналізму цих людей залежить відсоток виживання поранених. Адже в сучасних обставинах багато спеціалістів повинні опанувати нові навички, бути взаємозамінними та вміти працювати за умов недокомплектування на вимогу часу. Мета роботи – провести якісний аналіз роботи військових медиків на прикладі стабілізаційного пункту за допомогою добровільного анкетування. Основна частина. Для реалізації мети дослідження проведено добровільне анкетування персоналу стабілізаційного пункту для з’ясування професії у цивільному житті, попереднього медичного досвіду, знань і вмінь, здобутих уже в процесі роботи у стабілізаційному пункті, та готовності опановувати нові навички, щоб рятувати життя поранених військовослужбовців. Проаналізовано отримані результати у трьох групах. Першу групу становили військові немедичних професій у цивільному житті, які сьогодні проходять військову службу в стабілізаційному пункті. В умовах сучасної війни вони відіграють роль санітарів і водіїв. До другої групи входили медсестри, фельдшери та медичні провізори, до третьої – лікарі різних спеціальностей. Усі військові медики беруть безпосередню участь у порятунку життя поранених військовослужбовців та прагнуть бути максимально корисними. Висновки. Військові медики у стабілізаційному пункті працюють у складних умовах, щоденно здобуваючи нові знання та вміння для покращення допомоги пораненим бійцям. У результаті аналізу анкет військових виявлено готовність персоналу стабілізаційного пункту опановувати нові навички та здобувати знання в галузі медицини, встановлено міграцію обов’язків і навичок між спеціалістами різного рівня з метою оптимізації надання медичної допомоги та збереження життя кожного бійця в разі отримання поранень і бойових травм.
Вступ. Стабілізаційні пункти виконують завдання в першому ешелоні надання медичної допомоги на відстані 3–7 км від лінії зіткнення. У них працюють анестезіологи, хірурги, медсестри, фельдшери, анестезисти, водії-санітари і водії. Від злагодженої роботи та професіоналізму цих людей залежить відсоток виживання поранених. Адже в сучасних обставинах багато спеціалістів повинні опанувати нові навички, бути взаємозамінними та вміти працювати за умов недокомплектування на вимогу часу. Мета роботи – провести якісний аналіз роботи військових медиків на прикладі стабілізаційного пункту за допомогою добровільного анкетування. Основна частина. Для реалізації мети дослідження проведено добровільне анкетування персоналу стабілізаційного пункту для з’ясування професії у цивільному житті, попереднього медичного досвіду, знань і вмінь, здобутих уже в процесі роботи у стабілізаційному пункті, та готовності опановувати нові навички, щоб рятувати життя поранених військовослужбовців. Проаналізовано отримані результати у трьох групах. Першу групу становили військові немедичних професій у цивільному житті, які сьогодні проходять військову службу в стабілізаційному пункті. В умовах сучасної війни вони відіграють роль санітарів і водіїв. До другої групи входили медсестри, фельдшери та медичні провізори, до третьої – лікарі різних спеціальностей. Усі військові медики беруть безпосередню участь у порятунку життя поранених військовослужбовців та прагнуть бути максимально корисними. Висновки. Військові медики у стабілізаційному пункті працюють у складних умовах, щоденно здобуваючи нові знання та вміння для покращення допомоги пораненим бійцям. У результаті аналізу анкет військових виявлено готовність персоналу стабілізаційного пункту опановувати нові навички та здобувати знання в галузі медицини, встановлено міграцію обов’язків і навичок між спеціалістами різного рівня з метою оптимізації надання медичної допомоги та збереження життя кожного бійця в разі отримання поранень і бойових травм.
The timeframe for evacuating the wounded is a critical factor that largely determines the fate of a wounded soldier. Even at the initial stage of the war waged by the russian federation against Ukraine, there were almost no frontline ambulances, and there was a critical shortage of ambulances. At present, despite significant efforts to provide the Armed Forces of Ukraine with weapons and military equipment, as well as material and technical means, including medical equipment and property, in particular through international technical assistance, the problem of the lack of the required number of specialised medical evacuation vehicles has not been fully resolved. From this point of view, the issue of correct formulation of requirements for the rational composition and specially equipped various types of vehicles (including sanitary transporters, ambulances), including general use, the system of evacuation of the wounded, and determining the possibility of its further improvement through the methodological apparatus is relevant. The purpose of the article is to present a methodological approach to determining the main parameters of the system of evacuation of the wounded of an operational group of troops with the involvement of various types of transport. The formation of a model of the casualty evacuation system as a mass service network (MSN) will minimise the time spent waiting for medical care by wounded personnel, determine the rational composition of forces and means of the tactical casualty evacuation system. To model the system and processes of evacuation of the wounded from the battlefield during hostilities, including their transportation to medical facilities located in the depths of the third logistics zone, the mathematical apparatus of the theory of mass service was used. In particular, we are talking about the devices of queuing systems (QS) and MSN. The existing system of military evacuation of the wounded and sick is a four-tier system in which all wounded with moderate and severe severity are evacuated. Based on this, the system of evacuation of the wounded can be represented as an MSN, which has a number of features. First of all, this MSN is an open queuing network (OQN), i.e. the flow of requests to enter the network is unlimited, homogeneous and comes from an external independent source. As a result of the calculations, data were obtained on the values of network parameters (average number of applications in queues – 119.47 applications/hour, average number of applications in the network – 158.53 applications/hour, average waiting time for applications in queues for service – 11.95 hours, average time of application stay in the network – 15.85 hours) and the parameters of each QS operating in the MSN – transmission coefficient, incoming flow intensity, load factor, average number of busy channels, average number of applications per QS, average queue length, average waiting time for an application in the service queue, average time for an application to stay in the QS. Analysing the calculated data, from the point of view of creating a rational OQN, the casualty evacuation system achieves maximum efficiency when its productivity in processing the incoming flow of requests is maximised, and the minimum values of such parameters as the number of requests for service in the queue and the number of service channels operating in the network are minimal.
Objective. To analyze the effectiveness of pain relief for wounded with combat surgical trauma of the extremities during medical evacuation to early medical care facilities. Materials and Methods. We analyzed the effectiveness of pain relief for 100 wounded with combat surgical limb trauma at the beginning of interhospital transportation and at the end of it. Results. An increase in the level of pain in the dynamics with a statistically significant (p < 0.05) difference between their values at the beginning of medical evacuation and at the end of it was revealed. Conclusions. Regardless of the type of surgery performed and the type of anesthetic support, the dynamics of pain levels during interhospital transportation of wounded was negative. Thus, optimization of pain relief for the wounded during medical evacuation is extremely important.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.