Рівень Забезпечення Апаратурою Променевої Діагностики В Закладах, Які Надають Медичну Допомогу Пацієнтам З Онкологічними Захворюваннями В Україні

Abstract

Мета: провести оцінку рівня забезпеченості та експлуатації апаратури служби променевої діагностики для надання медичної допомоги онкохворим пацієнтам в Україні.
 Матеріали і методи. Проаналізовано інформацію щодо роботи апаратури служби променевої діагностики у 51 ЗОЗ онкологічного профілю у 24 адміністративних територіальних одиницях України (23 області та м. Київ) станом на 31.12.2021 р. Застосовували методи описової статистики із обрахунком показників часток (у %) та середніх величин (середнє арифметичне із похибкою М±m). Оцінку даних проведено за допомогою методів системного підходу та структурно-логічного аналізу.
 Результати. Лише у двох територіальних одиницях України є всі аналізовані апарати служби променевої діагностики для діагностики та лікування онкопацієнтів: у Львівській області та м. Києві. З-поміж усіх апаратів служби променевої діагностики найкращим є рівень забезпеченості апаратурою для дистанційної гамма-терапії: у кожній територіальній одиниці є мінімум 1 працюючий апарат. Порівняно добре також забезпечені регіони апаратами для внутрішньопорожнинної гамма-терапії (не було працюючих тільки в 1 області). З комп’ютерної томографії не можуть надавати послуги онкопацієнтам у 4 областях України; з рентгенотерапії – у 8 областях. Лінійними прискорювачами не забезпечені 12 областей України; апаратурою з ядерної медицини (ПЕТ, ОФЕКТ, гамма-камера) – 15 областей; магнітно-резонансними томографами – 18 областей України.
 Більшість апаратури, яка не працює, є застарілою зі значним терміном експлуатації та потребує не ремонту, а заміни на більш сучасну та ефективнішу. Найстарішим є обладнання для рентгенотерапії – середній термін роботи (37,38±1,80) року, наймолодшим – апарати ядерної медицини ((4,20±1,92) року).
 Висновки. Виявлено проблеми служби променевої діагностики при наданні медичної допомоги у ЗОЗ онкологічного профілю (поширена в багатьох регіонах відсутність працюючого устаткування та зношеність обладнання, яке має дуже великий термін експлуатації, що призводить до його частих поломок і простою). Рішенням цієї проблеми буде розміщення апаратури у міжобласних лікувально-профілактичних закладах або входження онкологічних лікарень у структуру надкластерних лікарень у межах госпітального округу, дозволить підвищити ефективність лікування хворих та покращити доступність медичної допомоги.