Синдром Хронічної Втоми, Асоційований З Герпесвірусними Інфекціями

Abstract

Інститут експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна Синдром хронічної втоми, асоційований з герпесвірусними інфекціями Резюме. Синдром хронічної втоми (СХВ) є важливою медико-соціальною проблемою з огляду на великий вплив на якість життя й інвалідність у сучасній людській популяції. Слід розрізняти власне СХВ від аналогічного за клінічними проявами синдрому, зумовленого хронічною реактивованою лімфотропною герпесвірусною інфекцією, викликаною вірусом Епштейна-Барр, вірусом герпесу 6-го і 7-го типу і рідшецитомегаловірусом. Вірусасоційована хвороба має двофазний перебіг із переважанням імунозапальних розладів протягом перших місяців/років і розвитком нейродегенерації за типом скроневого медіанного склерозу в подальшому. Оскільки загальновизнані нині критерії діагностики СХВ, запропоновані Centers for Disease Control and Prevention, не дозволяють відрізнити ці дві різнорідні хвороби, наріжним каменем діагностики є ідентифікація реактивованого герпесвірусу за результатами полімеразної ланцюгової реакції лейкоцитів крові (однак не сироватки крові) або виявлення специфічних антитіл до певних молекул вірусу, асоційованих з реактивацією. Другий важливий компонент діагностики-оцінка імунного статусу та ідентифікація на підставі отриманих даних імунодефіцитної хвороби, що є причиною підтримання хронічного реактивованого стану опортуністичного вірусу в організмі людини внаслідок послаблення імунного нагляду. Згідно з результатами контрольованих клінічних досліджень, при СХВ, асоційованому з герпесвірусною інфекцією, оптимальною є комбінована терапія, що включає ациклічний аналог гуанозину для пригнічення вірусної активності та агент адресної імунотерапії для компенсації причинної імунодефіцитної хвороби. Даний огляд присвячений всебічному висвітленню накопиченої доказової бази щодо етіології, патогенезу, діагностики і лікування СХВ, асоційованого з герпесвірусною інфекцією.