Система Забезпечення Військової Безпеки України В Умовах Трансформації Зовнішніх Та Внутрішніх Загроз

Abstract

У статті ми наголошуємо, що існує різна типологія систем забезпечення військової безпеки, яка залежить від характеру та ступеня загроз. Система забезпечення військової безпеки створюється для захисту державного суверенітету та територіальної цілісності країни, до цієї системи входять різні інститути. У другому десятилітті XXI століття стало різко відбуватися усунення вектора міжнародних відносин у бік силового вирішення геополітичних проблем. Локальні та "гібридні" війни, стали звичайним політичним інструментарієм сучасної геополітики. Раніше зазначалося домінування внутрішніх загроз національній безпеці над зовнішніми, але зараз ситуація діаметрально змінилася і основною загрозою національній безпеці знову стала військова, що підтверджується сьогоднішніми подіями. Новостворене протистояння основних світових центрів сили може мати непередбачувані наслідки. Військова безпека, будучи найважливішою та невід'ємною складовою національної безпеки, визначає можливість забезпечення захисту національних інтересів засобами збройного насильства, безпосередньо залежить стан обороноздатності держави, ступеня політичної інституціоналізації суспільства та легітимації політичної влади. Останнім часом відзначається підвищення ролі як державних, так і соціальних інститутів у забезпеченні військової безпеки. Посилення політичної, економічної та військової інтеграції держави агресора вимагає розвитку міждержавної співпраці щодо забезпечення колективної безпеки з країнами-партнерами із залученням до військового та військово-технічного співробітництва країн НАТО та Європейського союзу. У зв'язку з цим одним із пріоритетів національних інтересів стає національна оборона, спрямована на запобігання війні та збройним конфліктам, здатна здійснювати стратегічне стримування з метою забезпечення військової безпеки. Для її ефективного забезпечення необхідно створити єдину державну політику забезпечення військової безпеки не лише на національному рівні, а й у рамках НАТО. Український військово-промисловий комплекс здатний стати базовим елементом розвитку міжнародного співробітництва у військовій, науковій та військово-технічній сфері.